Чорнобильська зона відчуження, через яку російські війська проривалися у 2022 році, зараз перетворюється на потужний оборонний рубіж. Україна активно зводить там укріплення, зважаючи на близькість до Білорусі й нові реалії війни. Як саме виглядає оновлена лінія захисту, на власні очі побачили журналісти німецького видання Der Spiegel, які побували на місці.
Що будують: від траншей до антидронових сіток
За словами репортерів, оборону в зоні відчуження розбудовують дуже комплексно. Буквально кожні кілька кілометрів тут стоять блокпости та підготовлені позиції. Інженери працюють одразу за кількома напрямками:
-
уздовж доріг риють глибокі траншеї;
-
на ключових перехрестях і розв'язках насипають масивні земляні вали;
-
для військових облаштовують надійні укриття.
Проте захищаються не лише від піхоти чи бронетехніки. Журналісти звернули увагу на ще одну деталь – металеві стовпи зі спеціальними натяжними сітками. Вони працюють як пастки для ворожих безпілотників, які можуть летіти на розвідку або для удару по позиціях.
Чому головна загроза – це FPV-дрони з Білорусі
Така увага до безпілотників продиктована суто географією. Чорнобильська АЕС та навколишні території лежать за 15 кілометрів від білоруського кордону. Це означає, що в разі будь-якого загострення на півночі ці позиції опиняться в зоні прямого ураження російських FPV-дронів. Тому нові інженерні рішення орієнтовані на перехоплення повітряних цілей на малих висотах, а не лише на зупинку танків. Усі ці превентивні роботи мають одну мету: мінімізувати ризик повторення подій лютого 2022 року й перетворити Чорнобиль на непрохідну для ворога зону.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)

