Віддадуть майже чверть вартості: за які квартири та будинки українцям доведеться сплатити 23% податку

Продаж житла або отримання нерухомості у спадок в Україні часто асоціюються виключно з приємними життєвими змінами чи фінансовим прибутком. Проте у 2026 році такі операції вимагають особливої правової пильності. Далеко не всі квадратні метри звільняються від оподаткування, а в деяких випадках сума, яку доведеться віддати державній скарбниці, може стати справжнім фінансовим шоком для власника.

За інформацією Державної податкової служби, громадяни зобов'язані офіційно декларувати доходи, отримані від операцій з нерухомістю. У певних ситуаціях податкова ставка може сягати рекордних 23% від загальної вартості об'єкта.

Податок на спадщину у 2026 році: хто звільнений, а хто заплатить за повним тарифом

Отримання квартири чи будинку у спадок — це юридичний процес, де розмір податку повністю залежить від ступеня вашої спорідненості із померлим. Законодавство чітко ділить спадкоємців на кілька категорій:

Близькі родичі. Члени сім'ї першого та другого ступеня спорідненості (діти, чоловік або дружина, батьки, а також рідні брати і сестри) повністю звільнені від фінансових зобов'язань. Для них діє ставка 0%.
Далекі родичі та друзі. Якщо майно переходить до людей, які не входять до кола близької рідні, їм доведеться сплатити сумарно 10% від офіційної оціночної вартості житла. Ця цифра складається з 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору.
Іноземний фактор. Найвища ставка передбачена для випадків, коли спадщина перебуває за кордоном або сам спадкодавець є нерезидентом України. За таких умов, як зазначають експерти видання Радіо Трек, базова ставка ПДФО зростає до 18%, а разом із військовим збором загальний податок досягає майже 23%.

Продаж квартири чи будинку: коли діє ставка 0%, а коли нараховують 23%

Під час продажу нерухомого майна правила гри визначаються двома факторами: як довго квартира перебуває у вашій власності та яку за рахунком угоду ви укладаєте протягом одного календарного року.

Якщо ви продаєте житло, яке належало вам понад 3 роки, і це ваша перша операція за рік, держава не візьме з вас нічого — ставка становить 0%. Ця пільга є базовим захистом для звичайних громадян, які просто змінюють місце проживання. Проте, якщо об'єкт перебував у власності менше трьох років, навіть за першого продажу доведеться викласти 10% від суми договору.

Для тих, хто займається нерухомістю регулярніше, тарифи суттєво зростають:

Другий продаж протягом одного року автоматично оподатковується за ставкою 10% (незалежно від строку володіння).
Третій і всі наступні продажі за рік прирівнюються законодавцями до комерційної діяльності. У цьому разі державі доведеться віддати максимальні 23%. Такий жорсткий бар'єр покликаний вивести з тіні професійних перекупників та забудовників.

Самостійне декларування: критичні дедлайни та роль нотаріуса

За звичайних умов під час підписання договору купівлі-продажу всі фінансові відрахування контролює та здійснює нотаріус безпосередньо під час посвідчення угоди. Однак, якщо з якихось причин податок не був сплачений на місці (наприклад, при оформленні певних видів спадщини), обов'язок звітування повністю перекладається на плечі громадянина.

У такому випадку власнику майна необхідно самостійно подати річну податкову декларацію. Для цього встановлено суворі часові рамки:

До 1 травня року, що настає за звітним, потрібно обов'язково подати заповнену декларацію до податкових органів за місцем реєстрації.
До 1 серпня того самого року необхідно в повному обсязі перерахувати нараховану суму податку до державного бюджету.

Ігнорування цих термінів або спроба приховати отриманий від нерухомості дохід тягне за собою не лише нарахування штрафних санкцій, а й пеню за кожен день прострочення платежу.