Українським біженцям платитимуть за повернення додому, зараз про це йдуть перемовини з країнами Європи, — Андрій Сибіга

Україна опинилася перед безпрецедентним демографічним та економічним викликом. Кількість вимушених мігрантів за кордоном виявилася значно більшою, ніж вважалося раніше, і тепер Києву доведеться вступити у відкриту конкуренцію з європейськими столицями за повернення власних громадян додому.

Під час виступу у Верховній Раді очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга оголосив нові дані та визнав, що повернення людей є головною стратегічною метою держави. Проте вирішити це завдання буде непросто, адже західні країни вже встигли оцінити переваги перебування українців у своїх економіках.

Нова цифра МЗС: чому 8 мільйонів українців за кордоном — це безпековий виклик

Офіційні підрахунки дипломатичного відомства суттєво скоригували попередні статистичні оцінки, які зазвичай зупинялися на позначці у 6 мільйонів осіб. Наразі масштаби виїзду є набагато критичнішими для майбутнього країни.

«За нашими даними, навіть не 6, а 8 мільйонів українців перебувають вимушено за кордоном. Для нас це справді стає вже безпековим викликом. Ми прямо кажемо, що будуть вжиті необхідні заходи, розроблені необхідні кроки, аби стимулювати чи створити належні умови для повернення українців додому», – заявив Сибіга з трибуни парламенту.

Такий масштаб еміграції створює довгострокові ризики для національної безпеки. Без повернення цих людей відновлення зруйнованої інфраструктури, запуск виробництв та банальне наповнення пенсійного фонду після завершення бойових дій опиняться під великим питанням. Саме тому уряд розробляє комплексну програму стимулів, де безпековий фактор стоїть на першому місці.

Прихована конкуренція: чому Європа не поспішає відпускати українських мігрантів

Головною несподіваною перешкодою на шляху повернення громадян стає позиція самих країн, які прихистили українців. Західні уряди дедалі чіткіше усвідомлюють, що інтегровані біженці є цінним ресурсом для їхніх власних ринків праці, де хронічно бракує робочих рук.

Міністр закордонних справ відверто визнав, що далеко не всі закордонні партнери зацікавлені в тому, щоб українці масово купували квитки додому. Наші співгромадяни продемонстрували неймовірну адаптивність, швидко вивчили мови, офіційно працевлаштувалися та почали сплачувати податки в іноземні бюджети.

Зважаючи на високий рівень кваліфікації та працьовитість українців, європейські працедавці робитимуть усе, щоб утримати їх. Для України це означає лише одне — за свій людський капітал державі доведеться буквально воювати на дипломатичному та економічному рівнях.

Гроші за повернення додому: як працює швейцарський прецедент

Оскільки суто патріотичні заклики діють не на всіх, Київ спільно із партнерами шукає матеріально-фінансові важелі впливу. Перші дієві механізми вже починають з'являтися на рівні окремих європейських урядів.

Зокрема, очільник МЗС розповів про наявність реальних прецедентів у Швейцарії. Ця країна вже розробила та запустила спеціальну програму для фінансового заохочення громадян України, які добровільно вирішують повернутися на Батьківщину. Йдеться про так звані «підйомні» виплати, які допомагають людям облаштуватися на перших порах вдома.

Наразі український уряд намагається масштабувати цей досвід. Ведеться активна комунікація як із загальноєвропейськими інституціями в Брюсселі, так і безпосередньо з конкретними столицями ЄС. Головна мета цих перемовин — трансформувати кошти, які Європа витрачає на соціальну допомогу біженцям за кордоном, у прямі фінансові стимули для їхнього повернення в Україну.