У супермаркетах України почалися перебої з продуктами після російських ударів

Останній місяць літа приніс зміни у діях окупантів. Тепер їхніми цілями все частіше стають звичайні цивільні споруди. Під удари потрапили великі торговельні центри та логістична інфраструктура. Видання The Washington Post повідомляє про серію таких атак. Ці дії стали відповіддю на українські удари по російських складах електронної комерції. В Україні постраждали склади кількох відомих мереж. У Києві пошкоджено два розподільчі центри компанії "Сільпо". Також постраждав головний логістичний центр мережі Novus. Очільник Мінагрополітики Тарас Висоцький констатував значну шкоду для галузі. Ворог зруйнував майже 90 відсотків складів та баз, які забезпечували магазини їжею.

Столичні крамниці та магазини в регіонах зіткнулися з нестачею певних продуктів. Споживачі помітили спорожнілі полиці в окремих відділах. Дефіцит тимчасово торкнувся таких категорій:

свіжі овочі та фрукти;
молочна продукція (сметана, йогурти, сири);
консервовані продукти;
крупи.

Ритейлери намагаються маскувати порожнечу на вітринах за допомогою іншого асортименту. Клієнтів уже проінформували про ймовірні зміщення графіків завезення харчів. Люди змушені обходити одразу кілька точок продажу заради звичного кошика покупок. Ситуація з м'ясом і хлібобулочними виробами краща. Їх виготовляють локальні заводи та пекарні. Ця продукція не потребує тривалого зберігання на великих базах.

Ворог не так давно поцілив одразу по трьох гіпермаркетах "Епіцентр" на Запоріжжі. Дісталося й масштабним точкам торгівлі у Кривому Розі та Сумах. Подібні дії спрямовані на виснаження населення. Однак системний дефіцит їжі чи загроза голоду в Україні не прогнозується.

Адаптація торговельних мереж до нових умов

Втрата гігантських розподільчих центрів диктує нові правила гри для бізнесу. Компанії масово відмовляються від єдиних великих баз на користь розгалуженої системи зберігання. Цей процес включає кілька нових рішень:

створення мережі невеликих транзитних хабів замість макроскладів;
розширення практики завезення товарів прямо від постачальника на полицю;
оренда площ у зовнішніх підрядників для короткострокового розміщення вантажів.

Зміна підходу тягне за собою оновлення систем обліку товарних залишків. Логістичні ланцюжки тепер не такі довгі. Бізнес активно шукає компактні склади на заході країни. Вже звідти вантажівки везуть невеликі об'єми харчів до центру і на схід.

Магазини також почали тісніше працювати з місцевими аграріями. Завдяки цьому свіжа городина потрапляє до покупця набагато швидше. Локальні виробники отримують можливість збільшити ринок збуту.

Схема прямого постачання знімає питання довгого тримання харчів на складах. Їжа опиняється перед покупцем максимально оперативно. Це частково компенсує нестачу великих холодильних комплексів поблизу мегаполісів.