У «Дії» запустили голосування за видатних українців для шкільної програми

В Україні розпочався процес інтерактивного вибору історичних постатей, які залишили глибокий слід у розвитку людства та національної ідентичності. Громадяни можуть самостійно визначити лідерів, чиї досягнення стануть основою для створення нового освітнього матеріалу. Станом на 5 липня 2026 року в державному мобільному застосунку вже доступні два тематичні опитування. Про це повідомляє SUD.UA.

Освітній проєкт нового формату: як голосування в «Дії» змінить українські школи

Головна мета ініціативи — оновлення шкільного простору та впровадження сучасних технологій у процес навчання. За результатами народного вибору будуть створені спеціальні інформаційні матеріали. Портрети лідерів голосування обладнають індивідуальними QR-кодами.

Першим етапом реалізації проєкту стане розміщення цих інтерактивних стендів у закладах освіти Львівської області. Надалі практику планують поширити на школи по всій території України. Завдяки QR-кодам учні зможуть оперативно переходити на цифрові ресурси за допомогою смартфонів, щоб вивчати конкретні факти про відкриття, життєвий шлях та особистий внесок українців і українок у розбудову держави.

Творці технологій та математичні генії: хто представлений у науковій номінації

У категорії «Українці, що змінили науку й технології» організатори зібрали 15 кандидатів, чиї розробки вплинули на світову наукову думку. Їх можна розділити на кілька ключових напрямків:

Цифрові інновації та космонавтика: інженер IBM Любомир Романків (розробник технології запису даних на жорсткі диски, що заклала основу сучасних ПК), Катерина Ющенко (програмістка, яка створила одну з перших у світі мов програмування — адресну мову), Михайло Кравчук (математик і засновник вітчизняної школи конструкторів космічної та ракетної техніки).
Фізичні науки та дослідження Всесвіту: Георгій Кістяківський (фізичний хімік, який брав участь у Мангеттенському проєкті та консультував президента США), Георгій Гамов (фізик-теоретик, співавтор теорії Великого вибуху та дослідник генетичного коду), Олександр Смакула (винахідник технології просвітлення оптики для покращення об'єктивів, мікроскопів і телескопів), Микола Пильчиков (фізик, який наприкінці XIX століття запровадив дистанційне радіокерування приладами).
Фундаментальні дослідження та медицина: Софія Окуневська-Морачевська (одна з перших жінок-лікарок у Східній Європі, яка вперше в Галичині використала променеву терапію проти онкології), Олександр Богомолець (патофізіолог, творець сироватки для прискореного загоєння тканин), Степан Рудницький (засновник української географії та автор перших україномовних мап). Також до списку увійшли математики Анатолій Скороход та Дмитро Граве, біохімік Іван Горбачевський, геолог Йосип Танатар та фахівець з інженерної механіки Степан Тимошенко.

Від держсимволіки до кубізму: кандидати в категорії суспільства та культури

Друга номінація — «Українці, що змінили суспільство й культуру» — містить імена людей, які формували державні інститути, мистецькі тренди та відстоювали національні права:

Державотворення та боротьба за незалежність: державний діяч Ігор Юхновський (автор ідеї загальнонаціонального референдуму, що підтвердив незалежність України), Олена Степанів (одна з перших жінок-офіцерок у світі, хорунжа Українських січових стрільців), Олена Теліга (поетеса, загинула в Бабиному Яру від рук нацистів), Петро Могила (митрополит та реформатор освіти, який заснував Києво-Могилянську колегію).
Образотворче мистецтво та графіка: художник з Маріуполя Архип Куїнджі, скульптор-новатор Олександр Архипенко (започаткував кубізм у скульптурному мистецтві), Георгій Нарбут (графік, який створив перші українські банкноти та державну символіку), Михайло Бойчук (засновник бойчукізму, представник Розстріляного відродження) та художниця-самоучка Поліна Райко.
Мовознавство, просвітництво та журналістика: сходознавець Агатангел Кримський, перекладач світової літератури Микола Лукаш, мовознавиця Олена Курило (співтворчиня норм сучасної української мови), журналістка Мілена Рудницька (привернула увагу міжнародної спільноти до Голодомору), педагог Іван Боберський та громадська діячка Софія Русова.

Час обмежений: інструкція, як проголосувати та коли дедлайн

Голосування є повністю відкритим. Взяти участь у ньому можуть абсолютно всі користувачі мобільного застосунку, жодних вікових обмежень правилами не передбачено. Процедура вибору виглядає так:

Необхідно запустити застосунок «Дія» на своєму пристрої.
Відкрити вкладку «Сервіси» та обрати пункт «Опитування».
Визначити свого кандидата в одному або в обох доступних голосуваннях.

Існує чітке обмеження: користувач може віддати лише один голос у кожній із двох представлених номінацій. Збір відповідей завершиться у вівторок, 7 липня 2026 року, о 18:00. Остаточні результати опитування будуть оприлюднені одразу після закриття системи.