Таки триколор: державна експертиза поставила крапку в "прапорному" скандалі з Monobank

Резонансна історія з відеоверифікацією клієнтки Monobank, яка спричинила бурхливі дискусії в українському сегменті соцмереж, перейшла в офіційну юридичну та політичну площину. Ця справа стала предметом розгляду у Верховній Раді, а банк оприлюднив результати державної експертизи, яка мала дати відповідь на головне питання: який саме стяг висів на стіні під час ідентифікації?

Ситуація, що розпочалася як публічне звинувачення в проросійській позиції, переросла в масштабну перевірку дотримання банківської таємниці та захисту персональних даних на державному рівні, пише Обозреватель.

Російський триколор чи Словенія? Вердикт державної експертизи

Щоб зняти будь-які маніпуляції навколо візуальної схожості прапорів, Monobank замовив комплексну державну експертизу. Клієнтка банку Карина Кольб раніше стверджувала, що перебуває за кордоном, а прапор за її спиною — словенський (який відрізняється від російського лише наявністю герба у лівій частині).

Проте фахівці провідної державної експертної установи, проаналізувавши не лише фото, а й відеозапис верифікації, дійшли однозначного висновку. Як повідомив адвокат Денис Шкаровський, який представляє інтереси Універсал Банку (на базі якого працює Monobank), фрагмент прапора на стіні кімнати за всіма візуальними характеристиками відповідає прапору Російської Федерації.

Експерти відзначили відсутність будь-яких ознак герба Словенії. Більше того, у висновку окремо зазначено, що прапор РФ належить до символіки російської імперської політики, яка законодавчо заборонена в Україні.

Позиція Monobank: СБУ, НБУ та захист даних

Після отримання результатів експертизи банк негайно звернувся до Служби безпеки України. Наразі фінустанова активно співпрацює з правоохоронними органами та Національним банком, надаючи всі необхідні документи та пояснення.

Юристи банку наголошують, що дії установи повністю відповідають законодавству. Зокрема, Денис Шкаровський підкреслив, що Monobank не порушував правил захисту персональних даних чи банківської таємниці, попри поширені в медіа трактування. За його словами, банк діяв у межах процедур перевірки клієнтів, передбачених фінмоніторингом.

Чому Верховну Раду зацікавив голова НБУ Андрій Пишний

Попри доведену експертизою наявність триколора, у народних депутатів виникли питання до етичної та юридичної сторони публічного висвітлення інциденту. Ініціативу викликати голову Нацбанку Андрія Пишного на засідання підтримали 153 парламентарі.

Основна претензія законодавців стосується прецеденту, створеного 9 березня. Тоді співзасновник Monobank Олег Гороховський опублікував у соцмережах фото клієнтки, зроблене під час закритої процедури відеоідентифікації. Рада очікує від голови НБУ доповіді щодо:

• Допустимості оприлюднення персональних даних клієнтів банків у соцмережах.
• Межі між патріотичною позицією бізнесу та обов’язком зберігати банківську таємницю.
• Реакції регулятора на подібні методи відмови в обслуговуванні.

Голова НБУ має з'явитися у сесійній залі о 12:00 26 березня для надання офіційних пояснень.

Передісторія: відмова в обслуговуванні та «прапорний» конфлікт

Конфлікт спалахнув на початку березня, коли Олег Гороховський саркастично повідомив про відмову в обслуговуванні клієнтці, за спиною якої під час дзвінка висів російський прапор. Оприлюднене ним фото спричинило розкол у думках: частина користувачів підтримала жорстку позицію банку, інша — звинуватила установу в порушенні приватності.

Карина Кольб, своєю чергою, намагалася виправдатися «словенським слідом», проте сьогоднішні результати експертизи фактично спростовують її версію.

Юридичні наслідки: де межа дозволеного?

Ця справа може стати ключовою для всього банківського сектору України. Вона ставить важливе питання: чи має право приватна фінансова установа публічно звинувачувати клієнта у проросійських поглядах, використовуючи внутрішні дані верифікації до офіційного рішення суду чи правоохоронців?

З одного боку — очевидна неприпустимість використання символіки країни-агресора. З іншого — ризик створення прецеденту, де будь-яке фото з камери верифікації може стати публічним через суб'єктивне рішення менеджменту банку.