Працювати до 75 років: чому українцям прогнозують пізню пенсію та як зміниться ринок праці до 2030 року

Український ринок праці входить у фазу тривалої трансформації, де традиційне уявлення про вихід на відпочинок у 60 років поступово втрачає актуальність. Згідно з прогнозами економічних експертів, до 2030 року реальний вік виходу на пенсію може зміститися до позначки 70–75 років. Цей процес зумовлений поєднанням гострого дефіциту робочої сили та недостатнього рівня соціального забезпечення. Про це повідомив виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський в інтерв’ю українському інтернет-виданню The Page.

Робота до 75 років: вибір чи економічна безвихідь?

Тенденція до збільшення тривалості трудового життя є наслідком подвійного тиску на населення. За словами Гліба Вишлінського, значна частина громадян буде змушена працювати до глибокої старості через низький розмір пенсійних виплат, яких не вистачає для забезпечення базових потреб.

Водночас на ринку праці спостерігається структурний розрив. Масовий виїзд освічених жінок середнього віку та мобілізаційні процеси призвели до нестачі кадрів, яку важко заповнити молодими фахівцями. У таких умовах досвідчені працівники похилого віку стають критично важливим ресурсом для виживання підприємств.

«Петре Івановичу, не йдіть»: чому бізнес триматиметься за пенсіонерів

Зміна демографічної ситуації змушує роботодавців переглядати ставлення до вікових співробітників. Якщо раніше бізнес фокусувався на залученні молоді, то тепер пріоритетом стає збереження працездатності вже наявного персоналу.

Приватний сектор має бути зацікавлений у моніторингу стану здоров’я своїх працівників. Зокрема, йдеться про:

• включення психологічної та психіатричної допомоги до програм медичного страхування;

• сприяння в отриманні професійної медичної консультації при зниженні ефективності працівника;

• розвиток доступу до якісних медикаментів, що дозволяють зберігати активність у похилому віці.

Автоматизація та роботи замість людей: як ринок праці зміниться до 2030 року

Альтернативою нестачі робочих рук стає прискорена модернізація виробництва. Підприємства, що мають достатній інвестиційний ресурс, уже зараз впроваджують роботизовані лінії на сортувальних центрах та промислових об'єктах.

Прикладом успішної адаптації є галузь рослинництва, де автоматизація дозволяє виробляти великі обсяги продукції за мінімальної кількості залученого персоналу. Проте такий шлях потребує значних капіталовкладень, що залишається викликом для середнього та малого бізнесу.

Трудова міграція та нові обличчя: хто замінить українців на робочих місцях

Окрім автоматизації та залучення пенсіонерів, вирішення кадрової проблеми вбачають у зміні міграційної політики. Експерти наголошують, що Україні доведеться долати стереотипи щодо іноземних працівників, оскільки на багато позицій у країні вже зараз бракує внутрішнього ресурсу.

Основним викликом у цьому напрямку залишається безпековий фактор. Через ризики, пов'язані з воєнними діями, Україна може програвати конкуренцію за кваліфікованих спеціалістів, що змусить залучати трудових мігрантів із менш забезпечених країн. Це, своєю чергою, вимагатиме від держави розробки нових програм соціальної інтеграції та адаптації ринку до культурного різноманіття.