В Україні посилюється контроль за дотриманням мовного законодавства у цифровому просторі. Мовна омбудсменка Олена Івановська офіційно звернулася до користувачів соціальних мереж Instagram, Facebook, Telegram, TikTok та YouTube, які використовують свої акаунти для ведення підприємницької діяльності. Відтепер просування послуг та продаж товарів через особисті сторінки мають відбуватися виключно державною мовою.
Блогери та ФОП: хто саме зобов’язаний вести соцмережі українською
Згідно з роз’ясненням Офісу уповноваженого, вимоги закону поширюються на всіх фізичних осіб — підприємців, які використовують інтернет-майданчики як інструмент для роботи. Статус особистого блогу не звільняє від відповідальності, якщо на сторінці публікуються комерційні пропозиції.
До переліку фахівців, які зобов'язані вести професійну діяльність українською мовою, увійшли:
-
майстри б’юті-сфери (косметологи, перукарі, майстри манікюру);
-
тарологи, астрологи та психологи;
-
бізнес-тренери, маркетологи та стилісти;
-
фотографи, дизайнери та фітнес-інструктори.
Олена Івановська підкреслила, що будь-який акаунт, який слугує для залучення клієнтів або продажу консультацій, автоматично підпадає під визначення інтернет-представництва суб'єкта господарювання.
Правило «за замовчуванням»: вимоги до контенту та інтерфейсу
Відповідно до статей 27 та 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою обслуговування споживачів в інтернеті є українська. Це передбачає виконання таких норм:
-
Пріоритетність: версія сторінки або сайту державною мовою повинна завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.
-
Обсяг інформації: іншомовні версії акаунтів можуть існувати, проте вони не повинні містити більше відомостей про товари чи послуги, ніж українська версія.
-
Ідентифікація: підприємці зобов’язані вказувати достовірні дані про себе (назву компанії або ПІБ ФОП, місцезнаходження та контакти) для захисту прав споживачів.
Статистика скарг 2026: інтернет-сфера залишається проблемною
Актуальність мовного питання в мережі підтверджується статистичними даними. Станом на 10 березня 2026 року до Секретаріату Уповноваженого надійшло 130 звернень щодо порушень у сфері функціонування вебсайтів та інтернет-представництв. Це становить 28% від загальної кількості скарг, отриманих з початку поточного року.
Громадяни найчастіше повідомляють про відсутність українського інтерфейсу в мобільних застосунках, ведення комерційних сторінок у соціальних мережах російською мовою та автоматичне завантаження російськомовного контенту замість державного.
У Секретаріаті нагадали, що відсутність повної інформації про продавця або надання її недержавною мовою не лише порушує закон, а й підвищує ризики для клієнтів у разі отримання послуг неналежної якості, оскільки ускладнює процедуру захисту прав споживачів.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
