Платні дороги в Україні: чому це неминуче та хто платитиме першим

Україна робить ще один крок до європейських інфраструктурних стандартів, і він напряму стосуватиметься правил користування автошляхами. Запровадження системи платних доріг у нашій країні — це вже не гіпотетичні фантазії урбаністів, а сувора економічна неминучість. Очільник Державного агентства відновлення Сергій Сухомлин офіційно підтвердив: перехід до платного користування інфраструктурою є лише питанням часу. Про це він розповів в інтервʼю Суспільному.

Фінансова несправедливість: європейський досвід і наші реалії

Головний аргумент на користь запровадження плати за проїзд — це усунення глобальної фінансової несправедливості та пошук коштів на повоєнне відновлення розбитих трас. Наразі українські логістичні компанії опинилися у нерівних умовах.

"Наприклад, коли українська фура їде по Австрії чи Німеччині — там вона віддає по 200 євро (близько 10 тисяч гривень) за одну поїздку", — наголосив Сергій Сухомлин.

Водночас іноземний комерційний транспорт (європейські, турецькі чи інші транзитні великогабаритні вантажівки) перетинає кордон України і курсує нашими дорогами абсолютно безкоштовно. При цьому багатотонні машини завдають критичної шкоди асфальтному покриттю. Відновлювати ці розбиті шляхи доводиться виключно коштом українських платників податків. Цю порочну практику держава планує припинити.

Кого змусять платити першими: фури чи легкові авто?

Зазвичай новини про платні дороги викликають паніку серед власників звичайних легкових авто. Проте світова практика показує, що процес впровадження платних магістралей відбувається поступово.

Як це працюватиме на практиці:

1. Основний удар — на комерцію. На першому етапі плату за проїзд запроваджують саме для важкого комерційного транспорту (фур та великих вантажівок), оскільки вони генерують прибуток від перевезень і найбільше зношують дорожнє полотно.

2. Концесійні автобани для всіх. Для легкових автомобілів плата запроваджується лише на спеціально збудованих нових швидкісних автобанах. Головне правило цивілізованого світу: якщо будується платна магістраль, поруч завжди обов'язково залишається безкоштовна альтернативна дорога (стара траса). У водія завжди має бути вибір — їхати швидко і з комфортом за гроші, або повільніше, але безкоштовно.

Куди підуть зібрані мільйони

В умовах величезного дефіциту державного бюджету Україна не має достатніх коштів на повноцінне оновлення інфраструктури. Кошти, зібрані з платних доріг (системи tolling), цільовим чином спрямовуватимуться у спеціальні дорожні фонди. Вони підуть на постійне обслуговування трас, своєчасний ремонт покриття, сучасне освітлення та побудову безпечних багаторівневих розв'язок.

Висновок

Перехід до платних доріг — це болючий, але необхідний етап дорослішання української економіки. Якщо ми хочемо їздити сучасними, безпечними трасами без вибоїн та заторів, державі доведеться впроваджувати принцип "користувач платить". І почати цей процес логічно саме з транзитних та комерційних перевезень.