Омбудсмен розкритикував владу за ігнорування порушень у ТЦК: деталі заяв Лубінця

Проведення мобілізаційних заходів в Україні потребує суворого дотримання встановлених законом процедур та захисту базових прав громадян. Публічні заяви керівництва офісу омбудсмена вказують на наявність системних проблем у реагуванні органів влади на зафіксовані правопорушення у травні 2026 року. Реакція відповідальних інституцій на скарги щодо умов утримання та дій посадових осіб часто виникає із запізненням. Уповноважений Верховної Ради з прав людини оприлюднив конкретні прецеденти, які свідчать про необхідність правового врегулювання поточної ситуації. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Правовий статус ТЦК: заява Дмитра Лубінця про місця несвободи

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець виступив із критикою чинного порядку реагування державних органів на заяви громадян про порушення прав під час мобілізації. За його оцінкою, будівлі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки фактично перетворюються на місця несвободи.

Омбудсмен наголосив, що таке утримання громадян у приміщеннях відбувається за відсутності належного юридичного обґрунтування та законних підстав. Водночас профільні відомства найчастіше починають вживати заходів лише після того, як певна ситуація викликає значний суспільний резонанс у медійному просторі.

Кейс Білої Церкви: ігнорування офіційних рекомендацій

Як приклад повільного реагування на зафіксовані недоліки, уповноважений навів ситуацію, що склалася навколо Білоцерківського ТЦК та СП. Взаємодія офісу омбудсмена з керівництвом цього центру виявила затягування процесів виконання законних вимог.

Хронологія та деталі розгляду правопорушень у Білій Церкві включають такі факти:

• Офіційні рекомендації, які підготував та направив уповноважений з прав людини, повністю ігнорувалися представниками центру протягом близько двох місяців;

• Технічні та ремонтні бригади були скеровані до приміщень територіального центру лише наступного дня після того, як ця історія набула широкого розголосу у засобах масової інформації;

• Ситуація продемонструвала практику відсутності оперативних рішень до моменту виникнення публічного тиску.

Ситуація на Закарпатті: позиція місцевої поліції та ЄРДР

Ще одним прецедентом незадовільного вирішення правових конфліктів омбудсмен назвав події в Ужгородському районному ТЦК та СП. У цьому випадку офісу уповноваженого довелося вдатися до відкритих публічних дій через блокування розслідування на місцевому рівні.

Факти щодо правопорушень в Ужгородському районі:

• Офіційні представники омбудсмена були змушені відкрито продемонструвати зафіксовані факти порушень прав людини у приміщеннях центру;

• Публічне оприлюднення інформації стало наслідком того, що місцеві органи поліції відмовилися вносити відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР);

• Подібна практика створює небезпечні умови, за яких громадяни перебувають у будівлях військових установ без чітко визначеного та зрозумілого правового статусу.

Системні перевірки офісу омбудсмена: зафіксовані порушення

Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини здійснює регулярний моніторинг діяльності підрозділів військового обліку. Раніше за результатами проведених інспекцій уже фіксувався перелік типових правопорушень стосовно цивільних осіб.

Під час попередніх перевірок у приміщеннях ТЦК офіційно задокументовано такі недоліки:

• Наявність неналежних та незадовільних умов безпосереднього перебування та утримання людей у будівлях;

• Виникнення проблем із забезпеченням вільного та своєчасного доступу громадян до отримання необхідної медичної допомоги;

• Фіксація чітких ознак обмеження особистої свободи осіб за відсутності офіційно оформлених на те законних підстав.

Процедурна відповідальність: баланс обов'язків та прав людини

Порушена омбудсменом тематика має важливе практичне значення для населення України в умовах триваючих мобілізаційних процесів. Юридичні суперечки навколо діяльності центрів комплектування регулюються вимогами чинного законодавства.

Правова позиція офісу уповноваженого базується на тому, що моніторинг не спрямований на заперечення чи скасування конституційного обов'язку громадян щодо захисту держави. Головна мета інспекцій та критики полягає у забезпеченні суворого дотримання встановлених законом процедур, збереженні базових прав людини та реалізації повної юридичної відповідальності посадових осіб під час виконання мобілізаційних заходів.