Лубінець назвав причину, через яку військові йдуть у СЗЧ

В Україні діє нормативний наказ, що обмежує максимальний термін перебування військовослужбовців на передньому краї оборони 60 добами. Попри це, на практиці реальні строки перебування на передовій регулярно перевищують встановлену норму в кілька разів.

Про системну проблему з ротаціями підрозділів та її безпосередній вплив на зростання випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Норматив проти реальності: скільки військові мають перебувати на передньому краї

Відповідно до чинних розпоряджень, бійці не повинні перебувати на першій лінії оборони понад два місяці без застави чи відпочинку. Проте реальна ситуація на багатьох ділянках фронту суттєво відрізняється від регламентованих норм.

Ключові факти щодо термінів перебування на передовій:

• Законодавчий орієнтир: максимальний термін безперервного перебування на передовій становить 60 діб.
• Рекордна тривалість: за даними Офісу Омбудсмана, військовослужбовець із позивним "Вітер" перебував на лінії зіткнення за кілька сотень метрів від ворога 471 день поспіль.
• Системність затримок: у багатьох підрозділах перебування на передньому краї вимірюється багатьма місяцями замість тижнів.

За словами Лубінця під час інтерв'ю виданню Новини.Live, головною об'єктивною причиною таких затримок є гострий дефіцит особового складу, через який командування часто не має ресурсу для повноцінної заміни бійців на позиціях.

Чому бійці обирають СЗЧ: психологічний чинник та невизначеність ротацій

Тривале перебування під постійними обстрілами без чіткого розуміння часових рамок виснажує військових фізично та психологічно. За оцінкою Уповноваженого з прав людини, відсутність прозорого планування ротацій штовхає на самовільне залишення частини навіть досвідчених та вмотивованих бійців.

Головні чинники, що призводять до СЗЧ через відсутність ротацій:

• Невизначеність: відсутність відповіді на питання, скільки саме триватиме чергове вибуття на передову.
• Повторне відправлення без відновлення: випадки, коли після виведення з переднього краю бійців за короткий час знову повертають у зону бойових дій без належного відпочинку.
• Граничне виснаження: втрата фізичної та емоційної здатності виконувати завдання після місяців безперервних боїв.

«При таких умовах навіть вмотивована людина, підготовлена, яка воює вже роками, вона приймає рішення – краще бути СЗЧ, ніж знову пройти через це пекло», — наголосив Дмитро Лубінець.

Системні наслідки затримок з ротацією для фронту

Уповноважений з прав людини підкреслив, що нестача людей не може слугувати постійним виправданням для порушення прав військовослужбовців та ігнорування граничних термінів служби на першій лінії.

Систематичні затримки з ротаціями призводять до зниження загальної боєздатності підрозділів і зростання кількості випадків СЗЧ. Для вирішення цієї проблеми необхідні чіткі механізми комплектування армії та дотримання регламентованих термінів перебування бійців у зоні високого ризику.