Кому з лідерів українці довіряють найбільше — дані нового соцопитування

Президент України Володимир Зеленський та колишній головнокомандувач Збройних сил, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний і надалі утримують найвищі позиції у рейтингах довіри серед українців.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив керівник Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.

За словами соціолога, ці двоє фігурують як беззаперечні лідери громадських симпатій. Він також не виключає, що у разі створення політичної сили під проводом Залужного, вона могла б стати серйозним конкурентом нинішній владі.

Антипович зазначає, що рівень довіри до Володимира Зеленського стрімко зріс після початку повномасштабної війни у 2022 році — тоді президенту довіряло близько 90% українців. Згодом показники коливалися залежно від подій на фронті та загального інформаційного тла.

«Періоди воєнного затишшя або складнощів знижували довіру, однак гучні перемоги — як на полі бою, так і на дипломатичній арені — відновлювали її», — пояснив Антипович.

З початку 2025 року рейтинг довіри до президента стабілізувався в межах 52–54%, однак після лютневої зустрічі із Дональдом Трампом у Білому домі цей показник різко зріс — до 60–67%. Уже у квітні–травні рівень довіри до Зеленського тримається на рівні 70%, додає експерт.

«Зеленський точно матиме великий рівень підтримки, бо він президент воюючої держави і апріорі до нього буде позитивне ставлення. Як і негативне, через абсолютно різні обставини, через корупційні скандали, через якісь неправильні кадрові рішення, через погіршення економічного становища в державі, хоча українець якраз на президента не дуже це (ситуацію в економіці, – ред.) покладає», – каже Антипович.

Незначні коливання в показниках утримуються щодо довіри до Валерія Залужного. Українці продовжують сприймати його найпозитивніше з фігур в українській політиці.

Соціолог пояснює це тим, що Залужний сприймається як символ гідності та захисту, командир, який дбав про своїх підлеглих і мінімізував втрати. Його образ сформувався як уособлення сучасного, відповідального воїна, що кардинально відрізняється від образів радянських генералів.

Навіть після звільнення з посади, рівень суспільної підтримки залишився високим.

«Я очікував, що з часом його забудуть, але цього не сталося. Він закарбувався в колективній пам'яті українців», – підсумував Антипович.