В Україні не лише батьки зобов’язані утримувати дітей, а й навпаки — дорослі діти повинні матеріально підтримувати своїх непрацездатних батьків. Це визначено Конституцією та Сімейним кодексом. Якщо батьки не можуть себе забезпечити, діти мають подбати про їхню фінансову підтримку. Юристи «Безоплатної правової допомоги» пояснюють, у яких випадках ця відповідальність стає юридичним обов’язком.
Коли аліменти на батьків — це не мораль, а закон
Якщо батьки вийшли на пенсію, отримали інвалідність або мають низький дохід, суд може зобов’язати дітей платити аліменти. Це може бути або певна частка від заробітку, або фіксована сума. Рішення ухвалюється індивідуально.
Суд бере до уваги не лише доходи дитини, а й фінансові потреби батьків та наявність інших родичів, які потенційно можуть допомагати. У справі можуть фігурувати як одна, так і кілька дітей. Навіть якщо про когось із них у позові взагалі не згадувалося. Іноді до сплати можуть зобов’язати навіть неповнолітніх. За умови, що ті мають власний дохід. Наприклад, працюють чи отримують стипендію.
Коли можна не платити батькам
Попри загальний обов’язок, є випадки, коли дітей можуть повністю звільнити від матеріального утримання батьків. Це можливо:
- якщо батьків у свій час позбавили батьківських прав, і ці права не були поновлені;
- якщо буде доведено, що в дитинстві батьки свідомо нехтували обов’язками — не дбали, не лікували, не виховували та не підтримували зв’язок.
Навіть у таких ситуаціях має бути доказ навмисної байдужості, а не вимушених життєвих обставин.
Висновок
Фінансова підтримка батьків — не лише питання совісті, а й норма закону. Держава визнає: не всі батьки заслуговують на аліменти. Якщо в дитинстві вони відмовилися від своїх дітей, ті можуть мати право відмовити їм у допомозі. Усе вирішується в суді. Головний принцип — справедливість з обох сторін.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
