Питання зниження порогу мобілізаційного віку в Україні залишається одним із найбільш резонансних. Попри активне обговорення цієї теми в експертному середовищі, у Верховній Раді запевняють: наразі політичної волі для такого кроку немає, як і критичних обставин для ініціювання цього процесу. Деталі щодо поточної стратегії призову та чинників, що впливають на кадровий резерв ЗСУ, розповів народний депутат від фракції «Слуга народу» Руслан Горбенко для видання "Телеграф".
Технологічний фактор: як Deep Strike утримує фронт
Однією з ключових причин, чому питання зниження мобілізаційного віку не є нагальним, став розвиток військових технологій. За словами Горбенка, завдяки інноваційним підходам українським захисникам вдалося стабілізувати ситуацію на більшості напрямків.
Особливу роль у цьому відіграють підрозділи, що спеціалізуються на дальніх ударах по тиловій інфраструктурі ворога. Це дозволяє ефективно стримувати агресора без необхідності критичного збільшення кількості особового складу за рахунок молодших категорій громадян.
«Підрозділи deep strike наносять ураження в середній і дальній тил агресора. Тому дійсно повинна бути причина, коли умовно росія піде на крок повної мобілізації і призове додатково пів мільйона – мільйон військових. Тоді, я думаю, будуть працювати всі гілки влади для обговорення, що треба робити і як до цього підготуватися», — зазначив Горбенко в інтерв'ю виданню «Телеграф».
Умови для перегляду мобілізаційної політики
Народний депутат наголосив, що розгляд питання про зміну вікового цензу можливий лише у випадку радикальної ескалації з боку рф. Масштабна хвиля мобілізації в країні-агресорі, яка може налічувати до мільйона нових військовослужбовців, стане тим маркером, що змусить українську владу почати спільну роботу над новими моделями підготовки та призову.
Допоки ворог стримується наявними силами та технологічними засобами, питання залучення молоді молодшого за встановлений вік в порядку денному не стоїть.
Зміни в системі бронювання
Паралельно з обговоренням мобілізаційних ресурсів у парламенті розглядають оновлення правил економічного бронювання. Зокрема, існують плани щодо скорочення переліку підприємств, які мають статус критично важливих. Це свідчить про намір держави більш ретельно оцінювати кадровий потенціал та перерозподіляти ресурси відповідно до потреб оборони.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
