Чи може Україна примусово повернути чоловіків з Європи: відповідь МВС

Питання правового статусу та легальності перебування громадян України мобілізаційного віку на території європейських країн обростає численними припущеннями. Профільне міністерство України внесло юридичну ясність у процедуру примусового переміщення осіб через кордон, чітко розмежувавши повноваження українських та закордонних органів влади у травні 2026 року. Про це повідомили у Міністерстві внутрішніх справ України у відповідь на запит УНІАН.

Юридична позиція МВС: хто ухвалює рішення про депортацію

На території європейського простору наразі зосереджена значна кількість громадян України, які підпадають під критерії мобілізаційного віку. У зв'язку з цим виникає багато дискусій щодо можливості їхнього примусового повернення на батьківщину.

У Міністерстві внутрішніх справ України у відповідь на офіційний запит журналістів чітко зазначили, що будь-яке примусове переміщення громадян через державний кордон не може здійснюватися за одноосібним бажанням чи вказівкою українських профільних структур. Подібні заходи регулюються виключно правовим полем тих держав, у яких безпосередньо перебувають іноземці, та базуються на суворому дотриманні чинних міжнародних угод.

Угода про реадмісію між Україною та ЄС: обов'язки та процедури

Головним нормативним інструментом, який визначає порядок взаємодії між правоохоронними органами у сфері міграції, є Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб. Цей документ передбачає чітко регламентовану процедуру і визначає взаємні зобов'язання сторін.

Відповідно до умов цієї міжнародної угоди, процедура повернення громадян працює за такими правилами:

• Примусове переміщення осіб через міждержавні кордони можливе лише за наявності та на підставі підписаних міжнародних договорів;

• Україна має юридичне зобов'язання приймати назад своїх громадян виключно у тому разі, якщо приймаюча сторона офіційно та документально доведе наявність у людини українського громадянства;

• Обов'язковою умовою для запуску процесу реадмісії є офіційне встановлення та підтвердження європейською стороною факту абсолютної відсутності у конкретної особи законних підстав для подальшого перебування на її території.

Межі повноважень: чому Київ не може примусово повернути чоловіків

Міжнародне право чітко обмежує екстратериторіальну діяльність державних органів будь-якої країни. Українські міністерства не мають інструментів та юридичних повноважень для самостійного ведення правоохоронної чи адміністративної діяльності за межами своїх суверенних кордонів.

Окреслюючи межі юрисдикції та коментуючи специфіку ухвалення рішень за кордоном, у Міністерстві внутрішніх справ України наголосили:

"Рішення про законність перебування людини в Німеччині чи іншій країні ЄС ухвалюють виключно органи цієї держави. Саме вони визначають умови в’їзду, проживання або можливого повернення. Україна не має повноважень самостійно вирішувати, кого інша країна повинна залишити або повернути"

Таким чином, повноваження щодо визначення статусу проживання, продовження дозвільних документів чи ініціювання процедури повернення українців покладаються виключно на міграційні та судові органи конкретної країни Європейського Союзу. Українська сторона в цьому процесі виступає лише як приймаюча сторона в межах підписаних раніше міжнародних угод про реадмісію.