Чого найбільше бояться в Україні під час війни: соціологи назвали головні тривоги

Багаторічне протистояння зовнішній агресії трансформує не лише оборонні пріоритети держави, а й глибинні соціальні очікування громадян. В умовах воєнного стану на перший план виходять не суто політичні чи кліматичні загрози, а фундаментальні гуманітарні та економічні ризики, пов'язані з довгостроковим майбутнім підростаючого покоління у травні 2026 року.

Соціологічний моніторинг під час війни: презентація дослідження

Вивчення актуальних суспільних настроїв дозволяє зафіксувати реальні проблеми, які найбільше турбують населення в гуманітарній та соціально-економічній сферах. Новий моніторинг громадської думки був повністю присвячений довгостроковим соціальним питанням та оцінці майбутнього країни під час повномасштабної війни.

Офіційні результати масштабного опитування представила Соціологічна група "Рейтинг". Зібрані відомості демонструють, які саме життєві фактори викликають у громадян найбільший рівень емоційного відгуку та занепокоєння.

Головна тривога українців: загроза майбутньої бідності для дітей

Найвищий рівень емоційної напруги серед респондентів викликають питання, пов'язані з матеріальним благополуччям та умовами розвитку підростаючого покоління. Фінансові ризики в умовах воєнного стану сприймаються населенням як першочергова загроза.

Оцінюючи головні чинники занепокоєння громадян, соціологи зазначають:

"В умовах війни українці найгостріше сприймають ризик, що діти в майбутньому будуть зростати в бідності (88% - схвильовані, 74% - дуже схвильовані)".

Цей показник демонструє значний відрив від аналогічних європейських індикаторів. Для порівняння, у країнах Європейського Союзу високий рівень стурбованості цією проблемою висловлюють лише 40% опитаних громадян.

Top-3 найбільших переживань: гуманітарні та економічні виклики

Окрім безпосередньої загрози дитячих злиднів, до трійки лідерів загальнонаціонального антирейтингу страхів увійшли інші важливі питання гуманітарного характеру.

Перелік ключових проблем за ступенем занепокоєння громадян виглядає так:

• Погіршення якості національної освіти — викликає загальну тривогу у 85% опитаних, при цьому категорію «дуже схвильовані» обрали 59% респондентів;

• Загальний рівень бідності та падіння статків — сумарно турбує 84% населення країни, а для 57% опитаних ця проблема є джерелом глибокого хвилювання;

• Проблеми старіння населення та демографічні зміни — входять до переліку питань, де інтенсивність емоційного відгуку громадян України суттєво перевищує середні показники держав ЄС.

Порівняльний аналіз із ЄС: відмінності в інтенсивності сприйняття ризиків

Загальна структура відповідей українських респондентів за багатьма позиціями демонструє схожість із середніми показниками, які фіксують мешканці країн Європейського Союзу. Основна розбіжність полягає не у відмінності тем, а безпосередньо в інтенсивності емоційного сприйняття ризиків.

Українське суспільство демонструє вищий рівень емоційної тривожності щодо падіння статків, старіння населення та функціонування освітньої системи, ніж населення європейського простору. Водночас чинники, пов'язані з глобальними змінами клімату або внутрішніми політичними розколами, в Україні відносно поступаються за рівнем актуальності та викликають дещо менше стурбованості, ніж у середньому серед громадян ЄС.

Офіційна методологія: параметри та репрезентативність опитування

Збір соціологічних даних здійснювався за суворими науковими стандартами, що забезпечує високу точність та репрезентативність отриманих результатів.

Технічні характеристики проведеного дослідження мають такі параметри:

• Польовий етап збору інформації тривав у період з 15 по 17 квітня;

• Опитування проводилося методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера;

• Базою для дослідження послужила випадкова вибірка мобільних телефонних номерів;

• Сукупний розмір сформованої вибірки склав 1 тисяча респондентів;

• Опитування охопило повнолітнє населення віком від 18 років у всіх областях України, окрім тимчасово окупованих територій та районів, де на момент інтерв'ю був відсутній український мобільний зв'язок;

• Статистична помилка репрезентативності дослідження не перевищує показник у 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95.