Банкам хочуть заборонити автоматично моніторити всі фінансові операції політично значущих осіб

Національна система фінансового контролю над грошовими потоками публічних службовців може зазнати законодавчих трансформацій. У Верховній Раді України офіційно зареєстрували проєкт закону, який спрямований на зміну чинних правил взаємодії між банківськими установами та політично значущими особами (ПЕП), а також членами їхніх родин і пов’язаними суб'єктами. Нова ініціатива покликана оптимізувати процедури перевірок та перевести їх на міжнародні стандарти управління ризиками. Про це повідомляє Судово-юридична газета.

Кінець суцільного нагляду: чому Раді пропонують змінити правила для ПЕП

Зареєстрований законопроєкт пропонує внести зміни до базового Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Ключова пропозиція документа полягає у встановленні прямої заборони на ведення автоматичного або безумовного аналізу кожної фінансової операції, яку здійснює політично значуща особа.

Згідно з текстом пояснювальної записки, фінансові установи не повинні проводити поглиблені перевірки транзакцій, незалежно від суми платежу, якщо для цього відсутні конкретні індикатори ризику, заздалегідь визначені суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

Порогові суми та реальність: де фінансовий моніторинг перетворюється на формальність

Чинне законодавче поле України встановлює чітку межу для обов'язкового фінансового моніторингу, яка наразі становить 400 тисяч гривень. Тільки операції, що досягають або перевищують цей поріг, мають підлягати безумовній перевірці. Водночас стаття 11 профільного закону зобов’язує фінансові структури здійснювати поглиблений моніторинг ділових відносин із категорією ПЕП на постійній основі.

У практичній діяльності банки часто трактують цю норму як необхідність впровадження суцільного та безперервного контролю абсолютно всіх фінансових дій посадовця. Внаслідок цього під ретельну перевірку підпадають навіть дрібні щоденні побутові платежі чиновників, що створює надмірний адміністративний тиск на клієнтів та формалізує саму суть фінансового моніторингу. Автор законопроєкту зазначає, що така ситуація не підвищує реальну ефективність боротьби з легалізацією незаконних доходів і суперечить принципу ризикоорієнтованого підходу, закріпленому у міжнародних рекомендаціях FATF.

Які зміни хочуть додати до статей 11 та 20

Законопроєкт передбачає точкові коригування текстової частини профільного закону:

• У статті 11 пропонується інтегрувати норму, яка чітко вказує, що поглиблений моніторинг ділових відносин із ПЕП не може містити елементів безумовного або автоматичного аналізу кожної окремої фінансової операції, якщо немає зафіксованих маркерів ризику.

• У статті 20, яка регламентує порогові операції, пропонується уточнити, що фінансовий моніторинг дій політично значущих осіб та пов'язаних із ними родичів повинен базуватися виключно на ризикоорієнтованій моделі та повністю втратити автоматичний характер.

Жорсткий контроль залишається: які обов'язки банків не будуть скасовані

Попри пропозицію припинити суцільний контроль побутових чеків, порівняльна таблиця до законопроєкту демонструє, що інші антикорупційні заходи та вимоги статті 11 залишаються без змін. Банки та інші суб’єкти моніторингу й надалі будуть зобов'язані:

• розробляти та підтримувати внутрішні системи управління ризиками для своєчасного виявлення ПЕП;

• отримувати обов'язковий офіційний дозвіл від вищого керівництва фінансової установи для встановлення або продовження ділових відносин із такими клієнтами;

• вживати комплексних заходів для детального встановлення джерел походження наявних статків та грошових коштів;

• проводити поглиблений моніторинг ділових відносин у межах ризикових індикаторів.

Також у повному обсязі зберігаються чинні норми про юридичну відповідальність суб’єктів фінансового моніторингу за неналежне впровадження ризик-орієнтованого підходу. Банки будуть зобов'язані надавати письмове обґрунтування у разі відмови у здійсненні операції, а також продовжувати нагляд за особами, які вже припинили виконання публічних функцій. Реалізація закону не вимагатиме витрат із держбюджету, але дозволить фінансовим установам сконцентруватися виключно на дійсно ризикових операціях.