Абітурієнти почали оминати популярну спеціальність: українців налякала загроза ШІ

Стрімкий розвиток штучного інтелекту несподівано вдарив по ринку освіти. Вперше за багато років сфера ІТ втрачає статус абсолютної мрії для абітурієнтів. Молодь відверто боїться, що вже за кілька років нейромережі писатимуть код замість людей, тому масово переключається на більш приземлені та «фізичні» професії. Логіка проста: туди, де треба працювати руками чи на реальному виробництві, штучному інтелекту поки що зась. Цей злам уже чудово видно на прикладі цьогорічних вступних кампаній у європейських вишах.

Чому програмування стрімко втрачає позиції

Страх залишитися без роботи через ChatGPT та його аналоги неабияк спустошив аудиторії факультетів інформатики. Як пише румунське видання Ziare.com, цьогорічний осінній набір обернувся для багатьох технічних університетів Європи несподіванкою – вони зіткнулися з небаченим недобором майбутніх айтівців.

Для розуміння масштабів: у Технічному університеті імені Георге Асакі в Яссах вперше за останні п'ятнадцять років залишилися десятки порожніх бюджетних місць на колись топовій спеціальності «Автоматика та комп'ютери». Не краща ситуація і в Західному університеті Тімішоари, де на осінь «зависло» понад 350 вільних місць, і третина з них – саме на програмуванні.

Будівництво, енергетика та механіка: куди йдуть вступники

Намагаючись оминути суто цифрові професії, які найлегше піддаються автоматизації, молодь масово повертається до класичної інженерії. Абітурієнти розбирають спеціальності, де критично необхідні реальна фізична присутність, робота руками та розуміння матеріальних об'єктів. Зараз на піку популярності три ключові сфери:

• будівництво;

• енергетика;

• механіка.

Крім того, помітно зріс інтерес до прикладної хімії та робототехніки. Це саме ті напрямки, де штучний інтелект здатен бути лише зручним калькулятором чи помічником, але ніяк не повноцінним замінником живого фахівця.

«ШІ цього не вміє»: що кажуть самі студенти та ректори

Вступники навіть не приховують, що кардинально змінили плани на життя саме через еволюцію нейромереж. Багато хто вирішив піти вчитися на інженера-електрика чи будівельника, аби не боротися за вакансії з алгоритмами вже найближчим часом. «За технічними та інженерними факультетами – майбутнє. Штучний інтелект ще не настільки розвинений, щоб прийти на будмайданчик і забрати нашу роботу», – пояснює свій вибір один зі студентів.

Ці настрої повністю підтверджує і керівництво університетів. Ректор Політехнічного університету Тімішоари Флорін Драган зазначає, що молодь стала дуже прагматичною. Вона свідомо йде у традиційну інженерію або робототехніку, чітко розуміючи: там алгоритми працюватимуть на них як корисний інструмент, але ніколи не зможуть фізично зробити роботу замість людини.