«Доброго ранку, мамулічка. Я тебе дуже люблю». У Рівному попрощалися з Героєм

Сьогодні у Рівному попрощалися із загиблим героєм Дмитром Дзюбишиним. 

Церемонію прощання провели на майдані Незалежності. 

Про це повідомили у Рівненській міській раді. 

• УСІ НОВИНИ В ОДНОМУ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ – БАЙРАКТАР NEWS

«Доброго ранку, мамулічка. Я тебе дуже люблю,» – це останнє повідомлення, яке отримала від сина – старшого лейтенанта Дмитра Дзюбишина, пані Наталія, йдеться у повідомленні. 

Дмитро з дитинства мріяв стати військовим. Але батьки намагалися уберегти сина, тож він здобув паралельно дві вищі освіти:  у РДГУ отримав спеціальність «Інформатика», а у Рівненському інституті слов’янознавства – «Банківська справа». 

Після строкової служби Дмитро підписав контракт. У 2016 вперше поїхав на Схід – у зону АТО. 

Мама героя розповідає, що син відбув там 5 ротацій: 

Ми навіть казали сину, що не обов’язково кожного разу їхати, можна трошки зупинитися. Але він повторював «От будуть у мене діти, як я їм поясню, де я був, коли ворог топтав нашу землю?» І знову їхав… Він добре розумівся на комп’ютерах, тож неодноразово пропонували посади у штабі, але він відмовлявся – завжди йшов на передову. 

У грудні минулого року Дмитро нарешті приїхав у відпустку додому. Вперше нікуди не поспішав, насолоджувався часом проведений з рідними та сестрою. Готував нові страви, шукав цікаві рецепти, аби потішити рідних.

Дмитро дуже любив сестричку, завжди допомагав їй з математикою, навіть коли був в АТО примудрявся задачі їй вирішувати. А під час відпустки наперед зробив усі задачі і віддав мені, мовляв, нехай будуть, але сестричці не віддавай, щоб не розслаблялася, – пригадує пані Наталя.

Із мамою у Дмитра був особливий зв’язок: найрідніша, найближча, найдорожча людина, яка тільки може бути в цьому світі…

Він завжди знаходив можливість дати звісточку. Коротку, кілька слів, але я знала, що все добре. Завжди намагався мене заспокоїти. Але якось не стримався і сказав: «Мам, вони не люди, ми не можемо пустити їх до вас…»

Дмитро Дзюбишин нагороджений Грамотою Президента України, медалями, пам’ятним знаком. Та справжньою нагородою вважав сім’ю. 30-річний 

Діма мріяв одружитися, мати двох синів та двох донечок, побудувати великий будинок, аби жити там усім разом…

Останнє повідомлення мамі Дмитро надіслав о 10.40 29 травня, а вже до полудня його не стало…

«Я написала йому іще кілька разів того дня, але відповіді не було. Наступного – теж жодної звістки. Тоді я відчула, що сталася біда…» – пригадує пані Наталя.

Командир мінометної батареї, старший лейтенант Дмитро Дзюбишин загинув внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу села Золоте на Луганщині.

Вічна слава Герою!