.jpg)
.jpg)
55555555(1).jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)
.jpg)
Питання розширення кордонів залишається актуальним для Брюсселя. Влітку 2024 року стартували офіційні перемовини щодо приєднання Києва. Для успішного завершення процедури потрібен голос кожної країни блоку. Однак ставлення європейців до цього кроку є дуже неоднорідним.
Рівень підтримки по країнах
Найбільшу симпатію до європейського майбутнього нашої держави виявляють жителі Скандинавії. Лідером за рівнем схвалення є Швеція. Там ідею приєднання України до ЄС підтримує 91 відсоток громадян. Шведський уряд давно і послідовно лобіює наші інтереси. Торік ця держава очолювала Раду ЄС. Тоді дипломати доклали максимум зусиль для просування українського порядку денного.
Така ж висока лояльність фіксується серед найближчих сусідів. До переліку лідерів увійшли:
-
Фінляндія (близько 81-82 відсотків);
-
Данія (близько 81-82 відсотків);
-
Литва (понад 72 відсотки).
Громадяни балтійських та північних держав розглядають розширення союзу як складову власної безпеки та оборони. Для них це є гарантією стабільності всього європейського регіону. На півдні Європи показники також залишаються високими. Іспанія демонструє позитивне ставлення до розширення блоку. Там перспективу членства України схвалюють приблизно 65–68 відсотків населення.
Причини стриманої позиції окремих держав
Натомість у центрі та на заході континенту панують більш консервативні настрої. Поляки, німці та французи діляться у своїх поглядах майже навпіл. Подекуди кількість прихильників не дотягує навіть до половини населення.
Громадяни цих держав мають переважно економічні побоювання. Ключовим каменем спотикання стала сільськогосподарська галузь. Взимку та навесні європейські столиці охопили фермерські протести. Виробники бояться втратити доходи через імпорт дешевого зерна. Ще однією причиною експерти називають елементарну втому людей від новин про бойові дії.
Найбільший скептицизм зараз в Угорщині. Місцеві виборці повністю солідарні з позицією свого уряду. Через це Будапешт регулярно відкрито блокує українські ініціативи на міжнародній арені.
Шлях до членства вимагає кардинальної перебудови самої держави. Всі національні закони доведеться переписувати за європейськими лекалами. Союзники вимагають реальних покарань за корупційні злочини. Бізнес також має почати працювати без тіньових схем. Впровадження таких реформ є лише частиною справи. На український дипломатичний корпус чекає складна робота з переконанням скептично налаштованих європейців.
