«Київський режим — ані союзник, ані друг»: у Польщі посилюється критика України, – Politico

Початковий сплеск солідарності після повномасштабного вторгнення росії в Польщі змінюється іншими настроями. Попри наявність спільного ворога, конфлікт навколо питання з Українською повстанською армією дедалі частіше використовується як зброя у внутрішній політиці обох сторін. Як пише видання Politico, запеклі дебати вже загрожують вплинути на парламентські вибори наступного року — націоналістичний табір вбачає в цьому можливість набрати очки проти центристів, які виступають за ЄС.

Фактор виборів у Польщі: як українське питання стало інструментом для правого табору

На парламентських виборах головне питання полягає в тому, чи буде коаліція проєвропейського прем’єр-міністра Дональда Туска замінена націоналістичною партією "Право і справедливість" (PiS) президента Кароля Навроцького. Це робить Україну та приблизно 2 мільйони українців у Польщі визначальним питанням передвиборчої кампанії. Зростає невдоволення з приводу передбачуваного навантаження, яке біженці створюють на державні служби, і праві бачать у цьому нагоду для удару.

Рената Менковська-Норкене, політолог із Варшавського університету, заявила, що конфлікт навколо УПА глибоко вкорінений у польській політиці:

"Президент усвідомив, що суспільні настрої змінилися в бік більш ворожої позиції щодо України та українців, і дійшов висновку, що насправді він нічим не ризикує. Суперечка через історію дозволяє йому консолідувати навколо себе та свого рішення праві й націоналістичні кола, і це важливо напередодні виборів".

Навроцький також попередив, що Варшава може заблокувати шлях України до вступу в ЄС, якщо Київ не принесе вибачень. Такі погрози є серйозним поворотом для двох країн, які десятиліттями прагнули до співпраці.

Червоні лінії історії: чому суперечка навколо УПА зайшла в глухий кут

Водночас для українців ця суперечка перетворюється на визначальну червону лінію: чи можуть зовнішні сили диктувати їм, хто є їхніми національними героями. Росія веде війну, зображуючи Україну як штучну державу, тому Київ захищає свої власні націоналістичні символи.

Тадеуш Іваньський, керівник відділу Білорусі, України та Молдови в державному аналітичному центрі "Центр східних досліджень", заявив, що скоротити розрив між польською та українською точками зору буде вкрай складно:

"Зеленський витримав величезний тиск з боку Росії та Трампа, який намагався зламати його й змусити піти на різні поступки. Тому тиск з боку Польщі – з метою змусити його відмовитися від УПА – порівняно з цим практично непомітний".

Соціологічний зріз: що насправді думають поляки про біженців та керівництво України

Після перших місяців повномасштабної війни настрої польського суспільства зазнали трансформації. Дослідження фокус-груп, проведене державною соціологічною компанією CBOS, показало цього тижня, що поляки зацікавлені в політиці, яка є для них вигіднішою порівняно з українцями, які, за словами респондентів, "зловживають своїми правами в Польщі".

На цьому тлі звучать заклики до повного припинення підтримки. Зокрема, Гжегож Браун, лідер Конфедерації польської корони та член Європейського парламенту, цього тижня заявив:

"Київський режим – ані союзник, ані друг. Він – ворог польського народу та польської держави".

Рівень незадоволення підтверджують і конкретні статистичні дані. Опитування компанії SW Research, проведене раніше цього місяця, зафіксувало такі результати:

• 51,9% респондентів заявили, що їхня думка про Україну та Зеленського погіршилася;

• причиною негативної динаміки опитані назвали рішення Зеленського щодо військової частини УПА.