Голова НБУ пояснив, чому треба робити перехід із «копійок» на «шаги» під час війни

Перехід від «копійок» до «шагів» не потребує додаткових витрат із державного бюджету та мав би відбутися ще з проголошенням незалежності України. Однак у той час бракувало політичної волі, хоча ще у 1992 році було викарбувано пробну партію шагів.

Про це в інтерв’ю Українському Радіо заявив голова Національного банку Андрій Пишний.

«Жодних додаткових витрат із державного бюджету це за собою не нестиме. Жодного вилучення тієї монети, яка є в обігу, не буде. Після ухвалення відповідного рішення Верховною Радою (а ми дуже на це сподіваємося) Національний банк припинить карбувати копійки і почне карбувати дрібну питому українську монету – шаги», – сказав голова НБУ.

Пишний наголосив, що запровадження шагів жодним чином не вплине на купівельну спроможність гривні.

«Дотепер в обігу є 14 млрд розмінної дрібної монети номіналом 10 і 50 копійок. І Національний банк, щоб підтримувати відповідний обіг монети, повинен щороку докарбовувати щонайменше 20 млн. Ми хочемо, щоб наступний тираж, який ми повинні будемо докарбувати, вже був викарбуваний не копійками, а шагами. Для цього потрібно ухвалити лише декілька змін в українському законодавстві», – підкреслив Андрій Пишний.

Голова Нацбанку нагадав, що історично питомою українською назвою дрібної монети, яка дорівнює одній сотої гривні, є шаг: «Відповідний указ про це підписав перший президент за часів УНР. Якщо гривня – княжого роду, то шаг має свої витоки з часів Гетьманщини. Це – не просто забаганка НБУ. Це абсолютно закономірний і логічний крок. Ми повертаємо своє. Не забуваймо про те, що копійка залишилася тільки в москві, Мінську і на тимчасово окупованих росією територіях Молдови».

Щодо дизайну нових монет, то, за словами Пишного, творча спільнота вже відгукнулася на ініціативу Нацбанку, і наразі розглядається кілька ескізів.