Коли на картку падає кругленька сума від родичів чи друзів, у багатьох одразу виникає тривожне запитання: чи не заблокують рахунок і чи не прийде часом податкова? У Кабміні та Нацбанку неодноразово наголошували: жодних штучних лімітів на вхідні перекази між звичайними людьми уряд не встановлював. Але це зовсім не означає, що гроші можна ганяти зовсім безконтрольно.
Фінмоніторинг і податкові правила працюють за чіткими критеріями, які варто знати кожному.
Коли держава та банки до вас абсолютно байдужі
Якщо ви отримуєте грошову допомогу чи подарунки від найближчих людей – батьків, чоловіка, дружини, дітей, рідних братів і сестер, дідусів, бабусь чи онуків – можете спати спокійно. За законом ці кошти повністю звільнені від будь-яких податків. Їх не потрібно вписувати до декларацій чи комусь доводити їхнє походження. З точки зору держави, сімейна фінансова підтримка між першим ступенем споріднення ніяк не оподатковується.
Коли спрацьовує банківський фінмоніторинг
Відсутність податків зовсім не означає, що банк не зверне уваги на аномальну транзакцію. У нас діють суворі правила фінансового моніторингу: якщо на звичайну картку прилітає велика сума, до якої банк не звик (наприклад, вам раптово переказали кілька сотень тисяч гривень), система автоматично ставить платіж на паузу.
Тут часто виникає плутанина: люди лякаються, думаючи, що родичам заборонили допомагати. Насправді ніхто не забороняє батькам переказати дитині гроші на квартиру чи машину. Податків за це платити не треба (бо це перший ступінь споріднення). Але оскільки транзакція нетипова для ваших щомісячних оборотів, банк зобов'язаний запитати: «А звідки гроші?». У такому разі достатньо просто показати документ, який пояснює походження коштів у відправника (це може бути довідка про зарплату, виписка з його банківського рахунку чи нотаріальний договір продажу майна, якщо батьки перед цим продали квартиру).
Коли доведеться віддати державі 10%
Правила кардинально змінюються, якщо гроші вам переказує далекий родич, друг, знайомий чи просто людина з інтернету. Усі такі надходження автоматично класифікуються як «подарунок» або «додаткове благо», яке підлягає обов'язковому декларуванню та оподаткуванню. Із суми такого переказу доведеться викласти:
-
5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);
-
5% військового збору.
Тобто, загалом із суми доведеться віддати державі рівно десяту частину.
Як уникнути головної болі з великими переказами
Якщо ви знаєте, що вам мають переказати значну суму, кілька простих правил допоможуть пройти перевірку без нервів:
-
Тримайте папери під рукою: якщо кошти йдуть від продажу квартири, автомобіля чи інших активів, заздалегідь збережіть усі договори.
-
Зважайте на родинні зв'язки: чітко розумійте, чи входить відправник до кола найближчих родичів, щоб знати, чи треба буде потім заповнювати декларацію.
-
Спокійно спілкуйтеся з банком: якщо службу безпеки фінустанови зацікавить платіж, не панікуйте. Надайте чітке пояснення (наприклад, «родинна фінансова допомога») і підтверджувальні документи – для легальних коштів цього завжди достатньо.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)

