Для багатьох ранкове прокидання — справжнє випробування, і нове дослідження швейцарських учених проливає світло на причини цього явища. Виявилось, що перехід від сну до неспання значно складніший, ніж вважалося раніше, а саме час пробудження істотно впливає на те, як ми почуваємося зранку.
Про це інформує Ukr.Media.
Відомо, що сон проходить кілька стадій: на початкових двох ми спимо легко і можемо швидко прокинутися, а ось у фазі глибокого сну це зробити набагато складніше. Протягом ночі мозок циклічно переходить через ці етапи, і під час цього відбуваються значні зміни в активності мозкових хвиль. Альфа-ритми змінюються на тета-ритми, пов’язані з процесами формування пам’яті, переривчасті раптовими сплесками нейронної активності.
Швейцарські науковці за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) вивчили, як саме відбувається процес пробудження. Вони встановили, що це впорядкована хвиля активації, що рухається від передньої частини мозку, відповідальної за прийняття рішень і виконавчі функції, до задньої, яка відповідає за зір. Аналізували понад 1000 пробуджень — як природних, так і викликаних будильником, — у 20 учасників із 256 датчиками ЕЕГ.
Пробудження із фази швидкого сну відбувається чітко за цією схемою, а ось пробудження з повільного сну є більш поступовим і має додатковий етап — починається повільне пробудження у центральній частині мозку. Саме через це ми іноді відчуваємо тривалу сонливість після ранкового підйому.
Ці відкриття допоможуть краще розуміти сонливість у людей із порушеннями дихання під час сну, а також сприятимуть розробці методів контролю судом, пов’язаних зі сном.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
