Чому люди із СДУГ частіше нудьгують: висновки нового дослідження

У липні 2025 року в науковому журналі Journal of Attention Disorders опубліковано дослідження, яке проливає світло на причини підвищеної схильності до нудьги серед людей із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ, ADHD). Автори роботи виявили, що труднощі з концентрацією уваги та робочою пам’яттю частково пояснюють цю особливість, що може мати важливі наслідки для підходів до навчання, психологічної підтримки та терапії. Ця стаття ґрунтується безпосередньо на першоджерелі та подає ключові дані дослідження у зрозумілому форматі для українського читача.

Що таке СДУГ

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ, англ. ADHD) — це нейророзвитковий розлад, який характеризується труднощами з концентрацією уваги, імпульсивністю та підвищеною активністю. За даними ВООЗ, симптоми СДУГ спостерігаються приблизно у 5% дітей у світі, а значна частина з них зберігає прояви розладу й у дорослому віці. CDC повідомляє, що у США діагноз ADHD мають близько 6 мільйонів дітей. В Україні офіційна статистика малодоступна, однак медичні центри та освітні установи дедалі частіше піднімають питання ранньої діагностики та підтримки людей із цим розладом. Термін СДУГ є найбільш уживаним в українській клінічній практиці та медіа-просторі.

Як проводили дослідження

Дослідження, опубліковане у Journal of Attention Disorders (DOI:10.1177/10870547251356723), було спрямоване на вивчення зв’язку між рівнем симптомів СДУГ та схильністю до нудьги. У дослідженні взяли участь 88 студентів університету, яких розподілили на групи за самозвітними показниками симптомів СДУГ: 31 учасник із високими показниками та 57 учасників із низькими. Для оцінки використовували шкалу Adult ADHD Self-Report Scale (ASRS), а також батарею тестів на виконавчі функції: увагу, робочу пам’ять і когнітивний контроль. Додатково учасники заповнювали шкали, що вимірюють схильність до нудьги (Boredom Proneness Scale), аби проаналізувати взаємозв’язок між когнітивними функціями та цим психологічним феноменом.

Основні результати

Автори встановили, що учасники з високим рівнем симптомів СДУГ продемонстрували значно вищу схильність до нудьги порівняно з контрольною групою. Розмір ефекту цього зв’язку був дуже великим (d = 2.09), що свідчить про суттєву різницю між групами. Крім того, аналіз медіації показав, що труднощі з увагою пояснюють близько 5,8% зв’язку між СДУГ та нудьгою, а робоча пам’ять — ще приблизно 6,4%.

«Люди з вираженими симптомами СДУГ повідомляють про значно вищу схильність до нудьги, і цей зв’язок частково пояснюють проблеми з контролем уваги та робочою пам’яттю»
— Journal of Attention Disorders, 2025

Ці результати підкреслюють важливість когнітивних функцій у поясненні психологічних проявів СДУГ і можуть стати підґрунтям для більш ефективних методів діагностики та втручань.

Що це означає для науки

Отримані результати узгоджуються з теорією низького рівня збудження (low arousal theory), яка пояснює, що у людей із СДУГ мозкові системи, відповідальні за підтримання уваги, перебувають у стані зниженого активаційного рівня. Це змушує їх шукати нові подразники та сильніші стимули, що проявляється у підвищеній імпульсивності та схильності до нудьги. Дослідження з Nature (2025) підтверджує подібні висновки: у людей із СДУГ спостерігається інша сенсорна обробка сигналів, що впливає на регуляцію поведінки. Такі дані дають науковцям підґрунтя для нових терапевтичних підходів, зокрема для методів тренування уваги та когнітивної стійкості.

Український контекст і поради

В Україні офіційна статистика щодо поширеності СДУГ обмежена, однак дані UNICEF вказують на те, що кількість дітей та підлітків із труднощами концентрації та поведінковими розладами зростає. Психологічні центри та приватні клініки активно впроваджують скринінгові програми та консультації, проте державна система освіти лише починає масштабно адаптувати навчальні процеси для дітей із особливими потребами уваги.

Фахівці радять використовувати науково підтверджені стратегії для підтримки людей із СДУГ:

• Структурування часу: створення чітких розкладів і розбиття завдань на невеликі блоки.
• Сенсорні паузи: короткі фізичні вправи або зміна активності для відновлення концентрації.
• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): методика, що допомагає формувати навички самоконтролю та керування імпульсивністю.

Інтеграція таких підходів у навчальні та робочі середовища дозволить людям із СДУГ розкривати потенціал і зменшувати негативний вплив розладу на навчання та соціалізацію.

Обмеження дослідження

Автори дослідження зазначають кілька важливих обмежень. По-перше, вибірка складалася лише зі 88 студентів, що зменшує можливість узагальнення результатів на ширшу популяцію. По-друге, учасники оцінювали власні симптоми за допомогою самозвітних опитувальників, без клінічного підтвердження діагнозу СДУГ. Також дослідження проводилося в академічному середовищі, що не відображає всієї різноманітності досвіду людей із цим розладом у реальному житті. Врахування цих факторів є важливим для правильної інтерпретації отриманих даних і планування подальших масштабніших досліджень.

Дослідження з Journal of Attention Disorders демонструє, що підвищена схильність до нудьги в людей із СДУГ має чіткі когнітивні підґрунтя, пов’язані з увагою та робочою пам’яттю. Ці дані поглиблюють розуміння нейропсихологічних особливостей розладу та можуть допомогти розробити більш точні підходи до навчання, терапії та підтримки дітей і дорослих.

Для України це відкриває перспективу впровадження нових освітніх програм і методів підтримки, що враховують потреби людей із СДУГ. Чим швидше суспільство інтегрує науково обґрунтовані знання про розлад, тим більше шансів дати кожній людині інструменти для розвитку і самореалізації — у школі, на роботі та в повсякденному житті.