«Живу на першому поверсі – місце моє»: юристка розповіла, хто насправді може паркуватися у дворі

Війна за найкраще місце для паркування біля під'їзду чи звичка розбити клумбу під вікнами першого поверху – класика життя у багатоповерхівці. Часто сусіди щиро вірять, що шматок асфальту під їхньою машиною чи висаджені палісадники автоматично закріплені за ними. Юристка адвокатського об'єднання «Віннер Партнерс» Анастасія Руденко детально пояснила, кому насправді належить двір і як закон регулює дворові війни за квадратні метри.

Кому насправді належить двір: міф про «права першого поверху»

Головна помилка багатьох мешканців полягає в тому, що вони сприймають прибудинкову територію як власність ОСББ чи керуючої компанії. Насправді все влаштовано інакше: ОСББ – лише управитель, а не власник землі. З юридичної точки зору двір може належати або громаді міста (комунальна власність), або бути спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку пропорційно до площі їхніх квартир.

Звідси випливає кілька важливих нюансів:

• Жодних пріоритетів для першого поверху: мешканці квартир на нижніх поверхах не мають жодних виключних прав на шматок землі під вікнами. За законом прибудинкова територія є спільною для всіх – і для мешканця першого поверху, і для власника квартири на дев'ятому.

• Рівні права: Ніхто не має права казати: «Це моя клумба, я тут садив» чи «Я тут завжди ставив машину, тому це моє місце». Усі співвласники мають абсолютно рівні права на користування двором.

Паркування у дворі: чи законно ставити власні стовпчики та «жабки»

Бажання «забронювати» за собою шматок двору за допомогою металевих блокіраторів, ланцюжків, покришок чи загороджувальних конусів – чи не найчастіша причина сусідських конфліктів.

Однак відповідь закону тут гранично сувора: будь-яке самовільне захоплення та облаштування паркомісць є незаконним. Якщо мешканці будинку хочуть якось упорядкувати парковку, це питання потрібно вирішувати офіційно – шляхом загальних зборів співвласників, де приймається легітимне рішення. Ставити ж «жабки» на власний розсуд і перегороджувати спільний проїзд ніхто не має права. Ба більше, за такі самочинні паркани та огорожі передбачена адміністративна відповідальність – за порушення правил благоустрою (стаття 152 КУпАП) можна отримати штраф від 340 до 1360 гривень.

Клумби, лавки та дерева: що заборонено робити самовільно

Попри те, що доглянутий палісадник чи клумба під вікнами радує око, юридично самовільне перепланування двору – це порушення.

Заборонено без згоди інших співвласників та відповідних дозволів:

• зводити капітальні чи тимчасові огорожі навколо клумб;

• самостійно встановлювати гаражі, сараї чи інші конструкції;

• облаштовувати приватні зони для відпочинку з мангалами чи закритими аседментами.

Будь-які зміни у дворі (висадка великих дерев, встановлення лавок, огородження) мають узгоджуватися з іншими мешканцями на загальних зборах, адже йдеться про спільну територію.

Що робити, якщо сусід перекрив проїзд або захопив ділянку

Якщо мирні розмови з сусідами, які «приватизували» шматок двору, не допомагають, діяти доведеться в правовому полі:

1. Викликати поліцію: якщо чиясь машина перекриває виїзд іншим авто, блокує проїзд для екстрених служб (швидкої чи пожежної) або припаркована з грубим порушенням ПДР на газоні чи дитячому майданчику – це пряма підстава для виклику патрульних.

2. Звертатися до місцевої влади або інспекції з благоустрою: якщо двір захаращений самовільними парканами, ланцюгами чи конструкціями, комунальні служби мають право демонтувати незаконні елементи за зверненням мешканців.

3. Фіксувати порушення документально: збирати фото- та відеодокази самозахоплення території, якщо виникає необхідність вирішувати питання через ОСББ чи суд.