Три роки різниці у знаннях: PISA показала шокуючий розрив між школярами із сіл та міст

Цьогорічні учасники міжнародного тестування PISA-2025 – це покоління школярів, яким випав чи не найважчий освітній маршрут. Спочатку їхнє навчання перекроїла пандемія, а потім вдарила велика війна з нескінченними тривогами, блекаутами та змінами шкільних форматів. Попри все це, майже 9 тисяч 15-річних підлітків із 17 областей пройшли оцінювання. І хоча дива не сталося, результати принесли кілька важливих інсайтів.

Падіння знань нарешті зупинилося

Головний позитив, який відзначають у Міносвіти: стрімке погіршення результатів, яке ми спостерігали між 2018 та 2022 роками, припинилося. Знання українських підлітків із математики, читання та природничих наук міцно закріпилися на рівні 2022 року. Тобто, незважаючи на постійні стреси та життя в умовах війни, подальшого освітнього обвалу не відбулося.

База шкутильгає: найслабшою ланкою виявилося читання

Втім, заспокоюватися рано. Загальна картина показує, що величезна частина школярів досі не володіє базовими навичками. Статистика доволі тривожна:

• 46% учнів не витягують базовий рівень з математики;

• 45% мають проблеми з читанням;

• 35% відстають у природничих науках.

Найбільше українські підлітки просідають саме в читанні – тобто в умінні розуміти, аналізувати та працювати з текстом. Тут Україна набрала в середньому 418 балів, що одразу на 43 бали менше за середній показник розвинених країн ОЕСР.

Освітня прірва: три роки різниці між містом і селом

Дослідження знову оголило найбільш болючу проблему вітчизняної школи – колосальну нерівність. Розрив між учнями з великих міст та їхніми однолітками з сіл залишається просто катастрофічним. У балах це виглядає так: різниця в читанні становить 68 балів, у природничих науках – 65, а в математиці – 61. Фахівці пояснюють цю математику просто: якщо перевести ці бали в реальний час, вийде, що сільські школярі відстають від міських на понад три роки повноцінного навчання.

Штучний інтелект замість репетиторів

Поки освітня система намагається адаптуватися до складних реалій, самі учні давно знайшли собі віртуальних помічників. Дослідження зафіксувало цікавий тренд: понад половина опитаних підлітків (54%) зізналася, що щонайменше раз на тиждень робить домашні завдання чи розбирає складні теми за допомогою чат-ботів зі штучним інтелектом.

Важлива ремарка від Міносвіти: результати PISA-2025 жодним чином не є вироком чи оцінкою реформи «Нова українська школа» (НУШ). Ці 15-річні підлітки пішли до першого класу ще у 2016 році, а отже, вчилися за старими програмами і стандартами. Тож зібрані дані – це радше діагноз старої системи в екстремальних умовах, який має допомогти державі виправити помилки.