Затишшя перед новою хвилею атак: експерт пояснив, що задумала росія

Останнім часом в українському сегменті соціальних мереж користувачі активно обговорюють помітне збільшення інтервалів між масованими обстрілами міст України, висуваючи різноманітні гіпотези щодо причин такого затишшя. Проте зафіксована пауза у небі свідчить не про припинення повітряного терору, а про вимушений перегляд противником своєї воєнної парадигми. Як розповів у коментарі для видання TSN.ua військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко, наразі відбувається ретельна підготовка окупаційних військ до зміни тактики, зумовлена логістичними перепонами та серйозними технологічними труднощами всередині самої росії.

Воронезький удар і дефіцит компонентів: чому росія змушена економити ракети

Головним чинником, що вплинув на інтенсивність розгортання ракетних ударів, стало успішне ураження українськими військовими промислового об'єкта в місті Воронеж. На цьому російському заводі виготовляли критично важливі електронні компоненти та мікроелектроніку, без яких неможливе збирання як крилатих, так і балістичних ракет.

Через втрату цієї виробничої бази російське командування зіткнулося з необхідністю перерахунку своїх поточних та найближчих технологічних можливостей. Наслідком цього став режим жорсткої економії високоточного ракетного озброєння.

Пауза на збирання сил: до якого сценарію готуються окупанти

Водночас зниження активності використання ракет не означає, що противник зменшить масштаби застосування безпілотних літальних апаратів. Навпаки, фіксоване зменшення щоденних нальотів безпілотників-камікадзе свідчить про режим їх накопичення для створення максимально щільного повітряного потоку під час майбутнього обстрілу. Окупанти здатні реалізувати цей сценарій навіть за повної відсутності ракетної підтримки.

Військовий аналітик підкреслив, що формування боєкомплекту для чергового нальоту триває довше, ніж зазвичай, через комплексні проблеми ворога.

«Так, цілком може відповідати дійсності те, що тепер росіяни можуть економити ракети. Але це не означає, що водночас вони будуть економити на дронах. Зараз ми спостерігаємо, що росіяни використовують небагато дронів-камікадзе. Вони їх накопичують і роблять це для більш масованого нальоту», — висловив свою думку-попередження Олександр Коваленко.

За розрахунками експерта, масована атака за планом мала відбутися ще в середину минулого тижня або безпосередньо на День Конституції України, проте ретельна підготовка затягнулася. Подібне накопичення резервів підвищує ризики повторення масштабних нальотів за зразком середини травня.

«Те, що у них виникають проблеми з виробництвом ракетної зброї після ударів по підприємствах — це безумовно. Я погоджуюсь з тим, що вони можуть економити на цьому. Але виникає запитання про те, чому вони економлять на дронах? Скоріш за все, відбувається процес накопичення для більш масованого концентрованого удару, який вони можуть назвати якою "помстою" чи ще чимось. Може відбутись такий удар, як був 13-14 травня, коли окупанти використали 1600 засобів терору. Можуть знов здійснити такий удар», — резюмував аналітик.

Логістичний глухий кут: ізоляція пускових позицій у Криму

Крім промислових втрат у Воронежі, на зменшення кількості повітряних ударів суттєво впливає ситуація на південному плацдармі. Тимчасово окупований півострів Крим фактично опинився в ізоляції з погляду логістичного сполучення.

Внаслідок руйнування звичних ланцюгів постачання російські пускові майданчики, розгорнуті на території півострова, відчувають суттєвий недокомплект засобів ураження. Через це кількість нальотів, які здійснюються з півдня, значно скоротилася. Наразі російська сторона змушена узгоджувати графіки виробництва із технічними можливостями одночасного запуску озброєння з інших регіонів.