Найближчим часом Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує розглянути пропозицію НЕК «Укренерго» щодо підвищення тарифу на передачу електроенергії. Хоча для побутових споживачів цифри у платіжках за світло залишаться незмінними, нове фінансове навантаження на підприємства неминуче відобразиться на вартості товарів та послуг.
Про причини та наслідки такого кроку розповів народний депутат Олексій Кучеренко в ефірі Вечір.LIVE.
На скільки і чому «Укренерго» пропонує підняти тариф
За попередніми розрахунками, тариф на передачу електроенергії планується підвищити приблизно на 30% — із поточних 70 до 90 копійок за кіловат-годину.
Як пояснив Олексій Кучеренко, одним із ключових факторів подорожчання є значні витрати на підтримку сонячної генерації. Щороку «Укренерго» змушене спрямовувати близько 5 мільярдів гривень на оплату надлишкових потужностей сонячних електростанцій, навіть коли вироблена ними енергія фактично не споживається. Ці витрати покриваються саме через тариф на передачу. Крім того, чинний механізм «зелених» тарифів продовжує створювати навантаження на державні фінанси, а після масштабних російських обстрілів енергосистема потребує додаткових коштів на ремонт і відновлення теплових і гідроелектростанцій.
Що буде з тарифами для побутових споживачів
Для звичайних громадян тариф на електроенергію залишається фіксованим. Наразі він становить 4,32 грн за кВт-год, і переглядати його для населення не планують. Депутат наголосив, що прямого удару по гаманцях у вигляді збільшених рахунків за світло українці не відчують, оскільки їхній тариф не змінюється.
Прихований ефект: як рішення регулятора вплине на вартість товарів
Попри стабільність побутового тарифу, додаткове фінансове навантаження на інші категорії споживачів оцінюють майже у 30 мільярдів гривень на рік. Окрім підвищення вартості передачі, НКРЕКП також готує помірний перегляд тарифів на розподіл електроенергії для обленерго. За словами Кучеренка, за останні п’ять років тарифи на розподіл уже суттєво зросли. Наприклад, для споживачів другого класу напруги у багатьох регіонах вони сягнули приблизно 3 грн за кіловат-годину (раніше цей показник становив близько 30 копійок).
До другого класу напруги належать малий і середній бізнес, сфера послуг і бюджетні установи. Ці підприємства оплачують як розподіл, так і саму електроенергію за ринковими цінами. Відповідно, усі нові витрати на електрику бізнес буде змушений поступово закладати у собівартість своєї продукції. Таким чином, навіть без зміни цифр у платіжках за світло, громадяни ризикують зіткнутися з подальшим зростанням роздрібних цін у магазинах.
Як велика промисловість реагує на зміни
В умовах постійного зростання тарифів централізованої енергосистеми великі промислові споживачі змінюють стратегію. Щоб зменшити залежність від рішень регулятора та стабілізувати власні виробничі витрати, підприємства дедалі активніше інвестують у власну генерацію. Зокрема, бізнес встановлює газопоршневі установки та сучасні системи накопичення енергії, що дозволяє отримувати більшу автономність.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
