Вже більше двох місяців триває активна фаза російського наступу, проте якихось вагомих чи реальних здобутків окупанти показати не можуть. Ворог просувається настільки кволо, що це важко назвати успіхом на полі бою. Західні оглядачі в один голос стверджують, що минулий місяць став для росіян справжньою м'ясорубкою з безпрецедентною кількістю загиблих. Звісно, у кремлі лізуть зі шкіри геть, аби приховати цю криваву статистику від власних громадян. Водночас пропагандисти продовжують малювати вигадані перемоги для телевізора. Насправді лінія зіткнення майже не рухається. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Такі масштаби втрат оголюють серйозні прорахунки ворожого командування. Безкінечні лобові атаки сильно виснажують особовий склад. Тому російські офіцери змушені затикати дірки на фронті щойно мобілізованими, які практично не проходили нормального бойового злагодження. Коли на передову масово їде таке сире поповнення, загальна бойова міць ворожого угруповання стрімко котиться вниз. Якщо найближчим часом росія не знайде свіжі резерви, їй стане важко тримати оборону. Це стосується навіть тих ділянок, де вони зараз міцно закріпилися.
Ракетний терор і справжня мета використання С-400
Повітряний терор мирних українських міст продовжується без пауз. Ворог свідомо зосередив увагу на ударах по енергетиці та транспортних вузлах. Росіяни активно б'ють по землі зенітними ракетами С-300 або С-400. Варто розуміти, що це не крок відчаю через брак зброї. Стріляти по наземних координатах ці установки могли від самого початку свого створення. Конструктори закладали таку функцію як запасну на випадок масштабної війни.
Вибір саме цієї зброї пояснюється доволі цинічним розрахунком. Ракети комплексу С-400 летять по балістичній дузі на величезній швидкості. Збити таку ціль звичайними засобами протиповітряної оборони надзвичайно складно. До того ж, на складах рф ще лежать гори подібних старих запасів. Випускаючи їх, окупанти бережуть дорожчі та рідкісніші ракети нового зразка. Зараз Росія відстрілює боєприпаси набагато швидше, ніж встигає збирати нові на заводах. Головна мета таких обстрілів полягає у максимальному виснаженні нашої ППО.
Удари у відповідь: системний тиск на тили агресора
Українська сторона не сидить, склавши руки, і регулярно відповідає ударами по російських тилах. Наші ударні безпілотники прилітають на нафтопереробні заводи та великі бази зберігання. Знищення нафтобаз дуже боляче б'є по логістиці агресора. Адже коли постійно палають резервуари, ворожа бронетехніка на лінії зіткнення буквально глохне без пального. Крім того, це суттєво підриває видобуток і переробку нафти в росії, через що кремль втрачає величезні експортні гроші. Події останніх місяців чітко довели: російські зенітні комплекси банально не справляються із захистом власних заводів подалі від кордону. Саме такий системний тиск на економіку допомагає успішно збивати наступальний потенціал ворожої армії.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)

