«Як так може бути?»: українку здивувала ціна рідного продукту в Албанії

Звичайне відео, зняте українкою в Албанії, несподівано збурило соцмережі й спровокувало справжні баталії в коментарях. Тема виявилася болючою для багатьох – ціни на вітчизняні продукти. Жінка просто порівняла, скільки коштує пляшка української соняшникової олії за кордоном і вдома. І результат виявився, м'яко кажучи, неочікуваним: товар, який подолав сотні кілометрів на експорт, місцевим покупцям обходиться відчутно дешевше.

Скільки ж коштує українська олія в Албанії та вдома

Усе почалося з того, що блогерка Анастасія Чернуха взяла до рук звичайний рекламний буклет місцевого албанського супермаркету Haso. Око зачепилося за знайому етикетку – соняшникова олія «Чумак» об'ємом 900 мл. Цінник поруч показував 149 леків, що в перерахунку на наші гроші становить десь 80 гривень.

Заради цікавості дівчина одразу ж відкрила застосунок вітчизняного «АТБ». На той момент абсолютно ідентична пляшка пропонувалася там за 104,98 гривні. Тобто різниця на одній штуці склала солідні 25 гривень і далеко не на користь українського покупця. Найбільше авторку відео здивувала математика процесу: як продукт може коштувати дешевше після того, як його завантажили у фури, провезли через кордони, сплатили за міжнародну логістику та ще й накинули 20% імпортного мита?

«Нас точно десь дурять»: чому мережа вибухнула обуренням

Ролик розлетівся блискавично. Під відео зібралися тисячі коментарів, і настрій у більшості глядачів був абсолютно солідарний з авторкою. Люди почали масово ділитися власним досвідом покупок у еміграції чи просто під час поїздок за кордон.

Скриншоти: відео 

Виявилося, що це не поодинокий випадок. Українці пишуть, що регулярно бачать наші крупи, солодощі та ту ж саму олію за набагато приємнішими цінами на полицях супермаркетів у Литві чи Ізраїлі. Звісно ж, усе це викликало шквал критики на адресу українського ритейлу – люди пов'язують таку різницю зі здорожчанням життя в Україні загалом і відвертою жадібністю місцевих торговельних мереж.

Акція проти звичайного цінника: як працюють хитрощі торгівлі

Здавалося б, усе очевидно. Проте, якщо запитати економістів та фахівців із роздрібної торгівлі, картинка стає дещо інакшою. Прямолінійно порівнювати ці цифри не зовсім коректно, адже на відео авторка бере тимчасову акційну пропозицію з албанського промо-буклета і ставить її поруч із регулярною ціною в українському застосунку.

Експерти пояснюють, що така різниця в чеках часто криється у звичайних правилах великої торгівлі. Ось як це працює на практиці:

• Стратегія товарів-магнітів. Закордонні супермаркети часто беруть базові продукти – олію, молоко, яйця – і роблять на них шалену кількаденну знижку. Іноді їх продають із нульовою націнкою або навіть у збиток. Головна мета – просто затягнути вас у магазин. Ви прийдете за дешевою олією, а дорогою до каси наберете купу інших товарів із нормальною маржею, які з лишком перекриють магазину всі втрати.

• Гуртові експортні контракти. Виробники не продають товар на експорт день у день. Вони укладають довгострокові угоди на місяці вперед із чітко зафіксованою ціною. Тобто олія, яка зараз стоїть на полиці в Албанії, могла бути закуплена дуже давно. Тим часом українські супермаркети змушені реагувати на реальність тут і зараз: підскочили тарифи на електрику для бізнесу чи здорожчала логістика – цінник на полиці теж повзе вгору.

• Відшкодування ПДВ. Коли компанії експортують свій товар за кордон, держава відшкодовує їм податок на додану вартість. Завдяки цьому виробник має змогу запропонувати іноземним дистриб'юторам набагато нижчу базову гуртову ціну.

Щоб по-справжньому зрозуміти, чи переплачуємо ми за власні продукти, порівнювати треба об'єктивно – брати звичайні, позаакційні ціни на полицях обох країн і спостерігати за ними протягом тривалого часу. Тільки тоді можна побачити реальну різницю у вартості.