На Дніпропетровщині суддя за $17 тис. замовив викрадення свого бізнес-партнера

Один із суддів Господарського суду Дніпропетровської області отримав підозру. Для того, аби вирішити свої бізнесові справи, суддя замовив викрадення партнера.

Про це повідомляє Держбюро розслідувань.

“Служитель феміди” у 2017 році, крім основної роботи, вирішив отримувати прибутки від підприємницької діяльності. Через офіційну заборону суддям займатися бізнесом, він знайшов підставну людину, на яку і почав оформлювати всі дозвільні документи.

Суддю цікавив агросектор, тому його партнер зареєстрував сільгосппідприємство на Сумщині. Для старту бізнес-проєкту фігурант виділив понад 3 млн грн. За ці кошти підставна особа придбала на своє ім’я комбайни, вантажівки, трактори й іншу техніку. Більшість прибутку отримував саме суддя, а його “партнер” за керівництво підприємством мав значно менший дохід.

Читайте також: На Хмельниччині 19-річний хлопець прикинувся дівчиною та видурив у знайомого пів мільйона гривень

Для того, аби убезпечити себе від можливих провокацій з боку компаньйона, суддя змусив його укласти фіктивний договір позики на 5 млн грн, які начебто позичила співмешканка судді.

З часом підприємство розширювалось, і гроші в його розвиток, у тому числі вкладав і партнер фігуранта. Втім, суддю почало все менше влаштовувати керівництво компанією своїм напарником. В один з моментів він вирішив прибрати його з товариства, шантажуючи мільйонною позикою. Однак безоплатно чоловік не захотів відходити від справ.

Не знайшовши спільної мови, суддя вирішив вплинути на ситуацію фізично. Він замовив представникам кримінального середовища викрадення напарника. За 17 тис. доларів чоловіка мали позбавити волі та змусити підписати необхідні документи для переходу права власності на майно господарства.

Читайте також: Хвилі аномальної спеки ще повторюватимуться: синоптик Кібальчич зробив застережливий прогноз

Протиправні дії були задокументовані правоохоронцями. Відтак, суддя підозрюється в організації закінченого замаху на викрадення людини та позбавленні волі, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, та здійснюваного протягом тривалого часу (ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України).