Як держава підтримуватиме аграріїв у 2022

У 2022 році аграрії отримають трохи менше фінансування, ніж минулого року. Як розподілять держпідтримку?

Аграрна промисловість залишається однією з найперспективніших галузей економіки України. 

Вона не тільки є найвпливовішою експортною сферою, але і забезпечує робочими місцями найбільшу кількість громадян. Тому, як і будь-яка важлива галузь, потребує сприятливих умов для розвитку. 

Понад 50% усіх зовнішніх прибутків України у 2021 році принесла саме аграрна промисловість. Це єдина галузь, яка у 2021 році зафіксувала точку росту понад 10%, що становить майже 20% ВВП країни. 

Проте існує чимало чинників, які уповільнюють розвиток цього сектору: нерівні умови конкуренції, потреба в оновленні сільськогосподарської техніки та залученні додаткових коштів для покриття енергетичних потреб тощо. 

Держава послідовно підтримує агропромислову галузь

Минулого року з держбюджету було виділено понад 4,7 мільярдів гривень на розвиток агропромисловості. З них 4,6 мільярдів фінансової підтримки сільгоспвиробникам та 65,5 мільйонів на кредити фермерським господарствам.

Ми хочемо, щоб наші аграрії працювали тільки з передовими розробками сектору. Тому наразі держава покриває 25% від купівлі сільськогосподарської техніки та приладів. 

Важливою є й максимальна підтримка будівництва тваринних комплексів та закупівлі поголів’я.

Для більшої ефективності варто запровадити механізм попередніх угод з державою, щоб вчасно закладати в бюджет наступного року необхідні кошти на підтримку майбутніх комплексів, з компенсацією 50% на будівництво та до 80% на закупівлю поголів’я. 

Велику увагу держава приділяє садівництву. Компенсація вартості саджанців складає 80%. Інше питання, що з відкриттям ринку землі і, відповідно, збільшенням садівництва, аграрії зіткнулися з недостачею саджанців, але наразі активно працюємо над вирішенням цієї проблеми. 

Читайте також: Земельна реформа – це зелене світло для українських фермерів — Дмитро Соломчук

Минулого року вперше було впроваджено й державну підтримку овочівництва – будівництва сучасних овочесховищ. Продовження такої програми забезпечить довше зберігання овочів і на полицях магазинів буде більше овочів саме українського виробництва.

Мене, як людину, що понад 20 років пропрацювала в аграрній сфері, тішить послідовна позиція держави щодо розвитку аграрної промисловості. Завдяки консолідованій роботі президента, уряду та парламенту, цьогоріч нам вдалося зберегти фінансування на тому ж рівні. 

У 2022 році 4,4 мільярда гривень піде на розвиток агропромислового комплексу. Це допоможе не тільки здешевити кредити для фермерів та покрити вартість нової сільськогосподарської техніки, але і забезпечити додатковою підтримкою органічне виробництво, садівництво, тваринництво, фермерство та дорадництво.

Одна з проблем агропромисловості — відсутність регуляції

На мою думку, не повинно бути крайнощів у вигляді тотального державного регулювання чи його відсутності як такого. Потрібно шукати розумний підхід, який убезпечить від монополізму і сприятиме здоровій конкуренції. 

Країни ЄС з розвинутою ринковою економікою регулюють ціноутворення від 10% до 40%. На переважну частину продукції аграрного сектора контроль досягає від 88 до 97%. 

Натомість в Україні у 2017 році уряд скасував державне регулювання націнки на продовольчі товари та послуги на ринках. Це призвело до зростання цін на соціально значущі продукти харчування. 

Тому я розробив законопроєкт 6374, який має відновити регуляцію на критично важливі продукти харчування, аби захистити малозабезпечене населення.

Читайте також: “Заборонять скажені націнки”: в Раді збираються контролювати ціни на 12 соціальних продуктів (список)

Серед пріоритетів — внутрішня торгівля та захист прав фермерів

В Україні 80% усієї торгівлі у великих містах займає мережева торгівля. Мережі нав’язують економічно слабшим “гравцям” ринку невигідні умови співпраці. Страждає українське виробництво і кінцеві споживачі – покупці, через завищені ціни на продукти харчування.

Зараз великі торгові мережі заробляють на продажі сільськогосподарських товарів 45-50% від закупівельної ціни, у той час, коли виробник отримує близько 10-12%. 

На додаток, термін, у який представники сектору роздрібної торгівлі платять виробникам сільськогосподарської продукції може займати від трьох до шести місяців. 

Це сповільнює розвиток фермерських господарств і може впливати на розмір та своєчасність виплат працівникам. 

Наразі й у цьому питанні є гарна новина — маємо проєкт закону 6155 про торговельну діяльність харчовими продуктами. Йдеться про врегулювання внутрішньої торгівлі та справедливі умови для українських виробників. 

Читайте також: Виробник товару не повинен отримувати меншу додану вартість, ніж торгова мережа, яка його продає — нардеп

Має бути баланс ринку експорту та ринку внутрішнього споживання, протидія недобросовісній конкуренції, підтримка внутрішнього виробника та економічна безпека продуктів харчування. 

Великі компанії мають більше можливостей для залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій. А от дрібніші виробники, орієнтовані на внутрішній ринок, потребують максимальної державної підтримки. 

Роботи багато, але з впевненістю можу сказати, що Комітет аграрної та земельної політики своїми ініціативами відстоює створення сприятливих умов для перспективних галузей та захищає інтереси українських аграріїв. 

Робимо все можливе, щоб українські виробники працювали в сприятливих умовах і українці споживали якісні українські продукти за доступними цінами та мали кращий рівень життя.

Автор: Дмитро Соломчук – народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Стати автором!
Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Час-Дій, напишіть нам: [email protected]