Скільки років Україна лишатиметься найбільш замінованою країною світу: експерти відповіли

Наслідки інтенсивних бойових дій та російської окупації перетворили українські землі на найбільш забруднену вибухонебезпечними предметами територію у світі. Навіть після гіпотетичного припинення вогню процес повернення до безпечного цивільного життя розтягнеться на десятиліття, вимагаючи залучення передових світових технологій у травні 2026 року. Який відсоток країни наразі усіяний небезпечними предметами, чому післявоєнний кордон з росією залишиться замінованим, що прогнозують міжнародні фахівці та як штучний інтелект від платформи GRIT допомагає саперам знаходити снаряди, що не розірвалися. Про це повідомляє Rzeczpospolita.

Масштаб катастрофи: 23 відсотки території та прогнози експертів

Площа забруднених вибухонебезпечними предметами українських площ сягає критичних позначок. Статистичні дані свідчать, що приблизно 23 відсотки території держави наразі приховують у собі небезпеку.

Зарубіжні журналісти зібрали оцінки профільних організацій щодо складності майбутніх операцій, наголосивши на повільному просуванні робіт.

Дослівна оцінка HALO Trust: окупація та мінні поля

Фахівці міжнародної організації HALO Trust, яка спеціалізується на знешкодженні боєприпасів у десятках держав, констатують надзвичайну складність ситуації. Представниця організації Ольга Шустова озвучила чіткий прогноз щодо тривалості майбутніх робіт.

Оцінюючи масштаби необхідного очищення, експертка зазначила:

"Де була окупація, там є мінні поля та нерозірвані боєприпаси. (...) Україна не буде очищена від мін навіть у наступні десять років".

Стратегія стримування: чому кордон залишиться замінованим

Повне очищення всієї площі держави може бути недоцільним з огляду на вимоги національної безпеки. Народний депутат України Роман Костенко пояснює необхідність збереження частини загороджень на сході та півночі.

Безпекова стратегія щодо прикордонних ділянок базується на таких принципах:

• Усвідомлення постійної загрози зі сторони сусідньої держави навіть після завершення активної фази бойових дій;

• Необхідність створення суцільної буферної зони вздовж лінії розмежування;

• Цілеспрямоване збереження мінних загороджень на території між Росією та Україною;

• Використання існуючих мінних полів як превентивного інструменту для запобігання черговому сухопутному вторгненню.

Виклики гуманітарного розмінування: пріоритети та брак кадрів

Повернення безпечного середовища для цивільного населення ускладнюється низкою об'єктивних перешкод. Спеціалістка з питань розмінування Юлія Чіколба зауважує, що загроза життю зберігатиметься дуже довго, наводячи приклад Афганістану, де сапери досі ліквідують наслідки подій у 1980–1989 роках.

Головні перешкоди у процесі очищення земель включають:

• Тотальна нестача військових саперів, більшість з яких задіяна безпосередньо на лінії фронту для виконання бойових завдань;

• Спрямування основних зусиль державних структур виключно на очищення сільськогосподарських угідь для підтримки економіки;

• Критична потреба органів влади у допомозі міжнародних спеціалізованих фондів (зокрема HALO Trust) через брак власних ресурсів;

• Довгостроковий характер загрози, яка вимагатиме багаторічної праці гуманітарних місій після стихання боїв.

Штучний інтелект у пошуку мін: як працює платформа GRIT

Для компенсації кадрового дефіциту та прискорення робіт Київ активно впроваджує новітні цифрові рішення. Головним інструментом стала спеціальна платформа GRIT, яка працює на базі технологій штучного інтелекту американської компанії Palantir.

Система здатна автоматично аналізувати візуальні дані, отримані з розвідувальних безпілотників. Ця технологія демонструє найвищу ефективність саме в зимовий період, коли приховані в ґрунті вибухові пристрої краще фіксуються з повітря, що дозволяє оперативно та безпечно складати точні плани забруднених площ.