«Довідка у Viber» і кримінальна справа: чому військових звинувачують у СЗЧ

Перехід від паперового документообігу до цифрового часом набуває спотворених форм безпосередньо на місцях несення служби. На військово-правових порталах дедалі частіше з'являються шокуючі історії, коли реальне лікування поранених бійців у стаціонарах цивільних чи військових шпиталів завершується відкриттям кримінальних проваджень за самовільне залишення частини або дезертирство.

Яскравим прикладом став кейс військовослужбовця, який після поранення в зоні бойових дій потрапив до госпіталю, але отримав від командира справу за СЗЧ через те, що «не скинув фотографію медичної довідки у Вайбері». Як наслідок — проти бійця відкрито два провадження за ч. 5 ст. 407 та ч. 5 ст. 408 ККУ. Наразі всі документи про стаціонарне лікування на руках, проте слідчі ДБР уже понад 10 місяців ігнорують запити захисту та не видають обов'язкове направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК).

Досвідчені адвокати, зокрема Юрій Айвазян, розібрали цю ситуацію та надали чіткий план дій для військових, які опинилися в аналогічному правовому тупику.

Чому слідчі ДБР раптово "замовкають"

Коли адвокати відправляють офіційні клопотання про направлення підслідного на ВЛК, слідчі часто обіцяють надіслати документи поштою, після чого перестають піднімати слухавку та відповідати в месенджерах. Юристи виділяють дві головні причини такої поведінки:

1. Тотальне перевантаження системи: в умовах воєнного стану слідчі органи ДБР буквально завалені тисячами кримінальних проваджень, переважна більшість яких стосується саме військовослужбовців. Через брак кадрів та часу процесуальні дії затягуються на місяці.

2. Банальне затягування процесу: слідчий міг усно пообіцяти відправити документи, але насправді нікуди їх не надсилати, відкладаючи справу "в довгу шухляду" через відсутність жорсткого процесуального тиску з боку захисту.

Як розірвати коло мовчання: покроковий алгоритм дій

Якщо офіційні папери про перебування у шпиталі є, а закрити справу через спрощену процедуру (наприклад, через добровільне повернення) вже неможливо, захисту необхідно переходити до агресивної юридичної стратегії.

Крок 1. Притягнення до адмінвідповідальності за ігнорування запитів

Закон України чітко обмежує терміни розгляду адвокатських запитів. Якщо слідчий ДБР ігнорує офіційний запит захисника, він вчиняє адміністративне правопорушення. Адвокат має право офіційно зафіксувати цей факт та ініціювати притягнення посадової особи до відповідальності за ненадання відповіді. Поява реальної загрози отримати стягнення часто змушує слідчих повернутися в конструктивне русло.

Крок 2. Оскарження бездіяльності через слідчого суддю

Найефективніший інструмент проти "заморожених" слідчих — це звернення до суду. Якщо клопотання про направлення на ВЛК або надання матеріалів справи ігнорується понад встановлені КПК терміни, адвокат повинен негайно подавати скаргу на бездіяльність слідчого до слідчого судді.

Слідчий суддя має повноваження винести ухвалу, яка зобов'яже ДБР виконати конкретні процесуальні дії — видати направлення на ВЛК або надати відповіді на клопотання. Ігнорувати рішення суду слідчі вже не зможуть, адже це загрожує їм серйозними кримінальними наслідками.

Крок 3. Підготовка до закриття справ

Медичні документи, які підтверджують, що військовослужбовець під час "відсутності" насправді перебував на лікуванні в стаціонарі (незалежно від того, військовий це шпиталь чи цивільна лікарня, куди його перевели за медичними показаннями), є залізобетонним доказом відсутності складу злочину. Після того, як суд змусить ДБР провести ВЛК і зафіксувати поточний стан здоров'я, захист зможе вимагати повної ліквідації обох безпідставно відкритих кримінальних проваджень.