В українських школах може кардинально змінитися підхід до покарання за цькування. Освітній омбудсмен Надія Лещик виступила з ініціативою суттєво переглянути розмір адміністративної відповідальності за булінг. Головний аргумент — нинішні санкції настільки мізерні, що вони не лише не стримують агресорів, а іноді викликають у них відвертий цинізм.
Підставою для такої радикальної пропозиції став випадок, який вразив навіть досвідчених фахівців: під час засідання комісії учень-кривдник просто дістав пачку грошей і запитав, скільки потрібно заплатити, щоб «закрити питання» компенсації.
З 850 до 10 000 гривень: чому штрафи хочуть підняти у 12 разів
На сьогодні базовий штраф за булінг в Україні становить лише 850 гривень. Для багатьох родин, особливо тих, чиї діти демонструють зверхню поведінку через статки батьків, ця сума є абсолютно некритичною.
«Я вважаю, що штраф має бути підвищений, це буде стримуючий механізм. Сьогоднішній розмір у 850 гривень для зарплати батьків та вчителя не є відчутним», — зазначила Надія Лещик. За її словами, сума у 10 тисяч гривень змусить батьків серйозніше поставитися до виховання дитини та усвідомити наслідки її дій.
Корінь проблеми — у сім'ї: чому гроші не єдина панацея
Попри акцент на фінансовому покаранні, омбудсмен наголошує: штраф — це лише верхівка айсберга. Насильство у школі майже завжди є віддзеркаленням того, що дитина бачить вдома.
За результатами досліджень, діти, які спостерігають агресію в сім'ї, згодом переносять таку модель поведінки в учнівський колектив. При цьому дитина може виступати як у ролі агресора (булера), так і ставати потенційною жертвою. Саме тому штрафні санкції мають застосовуватися виключно у поєднанні з психологічною корекцією та роботою з усією родиною.
Психолог на 1500 дітей: чому шкільна система «тріщить по швах»
Великою проблемою залишається дефіцит кадрів, які могли б запобігти конфлікту ще на старті. Сьогодні в українських школах спостерігається критичне перевантаження психологічних служб:
- Норматив: одна ставка психолога розрахована на 700 учнів.
- Реальність: у великих школах, де навчається по 1500 дітей, другу ставку часто не додають.
- Бюрократія: замість безпосередньої роботи з дітьми, психологи завалені звітами та «паперовою» роботою.
Це призводить до того, що фахівець просто не в змозі вчасно помітити «червоні прапорці» у поведінці підлітків.
Безкарність через папери: як справи про булінг «згорають» у судах
Статистика судових розглядів за 2024 рік виглядає невтішно. Через недосконалість законодавства значна частина агресорів уникає будь-якої відповідальності:
- Терміни давності: у 20% справ за рік минув тримісячний термін розгляду, і їх просто закрили без винесення рішення.
- Процесуальні помилки: велика частина протоколів відхиляється судами через неправильне оформлення документів поліцією або школою.
- М'якість вироків: навіть коли вина доведена, суд часто обмежується лише попередженням або вимогою вибачитися.
Освітній омбудсмен підтримує новий законопроєкт, який має збільшити термін розгляду справ про булінг з трьох місяців до одного року. Це закриє «вікно можливостей» для тих, хто намагається просто затягнути час у суді.
Що робити батькам, якщо їхню дитину цькують
Наразі батьки постраждалих дітей часто обирають найпростіший шлях — переведення в інший клас або школу. Це робиться для того, щоб вберегти дитину від стресу та уникнути судових витрат. Проте Надія Лещик констатує: такий підхід лише підкріплює відчуття вседозволеності у булерів.
Підвищення штрафів та надання Службі освітнього омбудсмена права на позасудовий розгляд справ могли б докорінно змінити ситуацію, зробивши захист прав дітей швидшим та ефективнішим.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
