В Україні штрафують за поширення фейків: які суми загрожують і приклади судових рішень

В Україні за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку або порушення громадського порядку, передбачена адміністративна відповідальність. Розмір штрафу становить від 170 до 255 гривень. Про це розповів адвокат і магістр права Євген Буліменко у коментарі РБК-Україна.

Як працює законодавство

Відповідальність за поширення неправдивих чуток визначає стаття 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Адвокат та магістр права Євген Буліменко пояснює:

"У даному випадку умовою адміністративної відповідальності особи є вчинення нею активних умисних дій, які полягають у поширюванні неправдивих чуток, а також усвідомлення такою особою, що такі дії можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку".

Поширення фейків у соцмережах, месенджерах або на фізичних дошках оголошень може підпадати під цю статтю.

Буліменко зазначив, що у більшості випадків під час розгляду адміністративних справ за статтею 173-1 КУпАП суди ухвалюють такі рішення:

• закривають справу через відсутність факту правопорушення або складу адміністративного порушення;

• звільняють особу від відповідальності у зв’язку з закінченням строку накладення стягнення.

"Однак, існують також випадки, коли суди приймають рішення про накладення адміністративних стягнень", – додав адвокат.

Штрафи та практика судів

За порушення статті 173-1 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу від 170 до 255 грн.

Приклади рішень судів:

• Артемівський міськрайонний суд Донецької області, справа №219/636/21 (2 лютого 2021 року): особу визнано винною за поширення фейків у Facebook, штраф — 170 грн.

• Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області, справа №446/1635/23 (28 липня 2023 року): неправдиве оголошення на дошці оголошень, штраф — 170 грн.

• Голосіївський районний суд Києва, справа №752/9830/24 (3 липня 2024 року): поширення чуток через фейковий акаунт у Telegram, застосовано попередження.

Суди можуть як накладати штрафи, так і закривати справи через відсутність складу правопорушення або закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Висновок

Українцям слід бути обережними з інформацією, яку вони поширюють у соцмережах та інших джерелах. Закон спрямований на збереження громадського порядку та запобігання паніці серед населення.