На вебсайті Кабінету Міністрів триває збір підписів за петицію щодо переходу на чотириденний робочий тиждень. Автори документа пропонують запровадити пілотний проєкт, який допоможе оцінити перспективи такого формату на національному рівні. Суть пропозиції проста: працювати менше, але за ті самі гроші. Автори ініціативи хочуть скоротити робочий тиждень до 32 годин, повністю зберігши працівникам звичну зарплату. Документ уже на фінішній прямій - є майже 19,5 тисячі голосів із 25 тисяч необхідних, а попереду ще цілих 27 днів.
Серед головних плюсів реформи ініціатори називають:
-
Крок назустріч європейським стандартам праці.
-
Більше відпочинку в умовах воєнного стану.
-
Зменшення ризику емоційного професійного вигорання.
-
Підвищення ефективності роботи, завдяки достатньому відпочинку.
Світ уже роками тестує чотириденку. Гучні експерименти пройшли у Великій Британії, США, Канаді, Ірландії та ПАР. За процесом пильно стежили солідні установи на кшталт Оксфорда й Кембриджа.
Що показали ці дослідження?
-
Більшість бізнесів після експерименту вирішила не повертатися до старої схеми і залишила чотириденку.
-
Продуктивність праці зовсім не впала - люди працюють так само ефективно, хоч і менше годин.
-
Працівники зізнаються, що стали набагато менше нервуватися і краще почуватися.
-
Прогулів і криз через вигорання поменшало.
Економісти кажуть, що ринок праці міняється на очах. Компанії, які готові давати людям гнучкі умови, виграють конкуренцію за таланти. Проте є і зворотний бік медалі. На заводах чи у виробництвах із безперервним циклом впровадити таку модель надзвичайно складно. Там доведеться повністю ламати звичні графіки й по-новому розподіляти обов'язки між людьми.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)

