Українців переводять на 6 денний робочий тиждень. Хто працюватиме ще більше?

Поки світовий ринок праці активно обговорює перехід на чотириденку, українські реалії диктують зовсім інші правила. Через повномасштабну війну та необхідність підтримувати тил у надзвичайному режимі, в Україні дедалі частіше звучать роз’яснення щодо запровадження шестиденного робочого тижня.

Це рішення не є загальним для всіх громадян, проте воно прямо стосується тих, хто тримає на своїх плечах життєдіяльність країни. Державна служба з питань праці розставила крапки над «і» у питанні того, кому доведеться працювати більше та на яких підставах.

Кого торкнеться «шестиденка»: перелік сфер та об’єктів

Важливо розуміти: перехід на шестиденний графік — це не примха роботодавця, а вимушений захід для стратегічних галузей. Закон дозволяє змінювати режим праці лише для працівників, залучених у сферах, що критично важливі для оборони та безпеки.

До цієї категорії належать:

Енергетика: фахівці, що забезпечують стабільність світла та тепла.
Оборонний сектор: підприємства, що працюють на потреби фронту.
Транспорт та логістика: ключові вузли та перевезення.
Медицина та комунальні служби: сфери, без яких неможливе життя міст.

За даними Радіо Трек, такі норми мають тимчасовий характер і діятимуть лише до завершення воєнного стану. Якщо ваша робота не пов’язана з критичною інфраструктурою, ваш графік має залишатися стандартним, якщо інше не прописано у внутрішніх правилах компанії.

60 годин на тиждень: правові межі та обмеження

Правовою базою для таких змін є Закон №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Згідно з ним, для працівників об’єктів критичної інфраструктури тижнева норма робочого часу може бути збільшена до 60 годин.

Однак держава зберігає базові гарантії:

Скорочений робочий день: навіть під час війни для осіб, яким за законом встановлено скорочений час (наприклад, люди з інвалідністю або неповнолітні), діє ліміт — не більше 40 годин на тиждень.
Рішення керівника: закон не зобов’язує, а лише дає право роботодавцю встановлювати такий графік. Це має бути обґрунтовано виробничою необхідністю.

Український реалізм проти європейських експериментів

На тлі українських новин досвід Європи виглядає як паралельний всесвіт. Поки ми мобілізуємо трудовий ресурс для виживання, європейські країни тестують скорочення робочого часу:

Бельгія офіційно дозволила перехід на чотириденний тиждень.
Ісландія визнала масштабні експерименти з коротким тижнем успішними.
Британія та Ірландія звітують про зростання продуктивності за меншої кількості годин у офісі.

В Україні ж ситуація унікальна. Ми не відмовляємося від прогресивних моделей через економічне відставання — ми адаптуємося до викликів великої війни. Це вимушений крок, спрямований на те, щоб лікарні працювали, потяги курсували, а армія отримувала необхідне забезпечення.

Як роботодавець має оформити зміни: права працівника

Будь-яка зміна графіку має бути підкріплена офіційним наказом керівника підприємства. Працівники мають бути ознайомлені з новим режимом роботи заздалегідь.

Важливо пам’ятати, що після скасування воєнного стану всі трудові норми мають автоматично повернутися до довоєнних стандартів — п’ятиденного робочого тижня з 40 годинним лімітом.

Український досвід сьогодні — це приклад неймовірної витривалості. Тиловий фронт працює на межі можливостей, і хоча 6-денний тиждень є виснажливим, він залишається одним із інструментів нашої стійкості.