Українців лякають здорожчанням хліба одразу на 25%: чого чекати насправді

Інформаційний простір сколихнули повідомлення про ймовірне стрімке зростання вартості хлібобулочних виробів в Україні. Попри об'єктивне збільшення витрат виробників через складні погодні умови та дорожнечу ресурсів, реальна ситуація на ринку суттєво відрізняється від панічних прогнозів. Дефіциту головного продукту в країні не передбачається, а чутки про миттєве здорожчання на 15–25% не відповідають дійсності. Зміна вартості пакування, логістики та енергоносіїв трансформуватиме цінники в магазинах, проте цей процес відбуватиметься у прогнозованих межах. Про це розповів президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко в ефірі телемарафону.

Паніка скасовується: реальні темпи зміни цінників на хліб

Подорожчання базових продуктів харчування дійсно відбудеться, але без шокових стрибків. Економічний процес коригування роздрібних цін буде плавним і розтягнутим у часі, щоб мінімізувати фінансове навантаження на споживачів.

За даними фахівців, ринок зерна наразі залишається стабільним, а запаси сировини в країні дозволяють повністю забезпечити внутрішні потреби без ризику виникнення дефіциту.

Анатомія собівартості: чому хліб не може залишатися дешевим

Попри відсутність дефіциту зерна, аграрії та переробники закладають вищу вартість майбутнього врожаю. Це зумовлено сукупністю економічних факторів, які безпосередньо впливають на виробничі процеси.

Фактори, які сьогодні закладають підвалини для зростання собівартості:

• Збільшення фінансових витрат на проведення поточної посівної кампанії на 30% порівняно з минулорічними показниками;

• Скорочення частки борошна в структурі загальної собівартості готового буханця з колишніх 50% до теперішніх 30–40%;

• Стрімке зростання вартості пакувальних матеріалів, виробництво яких безпосередньо пов'язане з використанням нафтопродуктів;

• Подорожчання логістичних процесів, палива, енергоносіїв та збільшення видатків на утримання і заробітну плату персоналу.

Збитки та конкуренція: у яких умовах працюють виробники

Більшість вітчизняних хлібопекарських підприємств завершила минулий рік із нульовою рентабельністю або зафіксувала чисті збитки. Така ситуація виникла через те, що внутрішні складові собівартості дорожчали значно швидше, ніж роздрібні ціни на готову продукцію в магазинах.

При цьому виробники позбавлені можливості самостійно та швидко підвищувати відпускну вартість товару для компенсації витрат. Головним стримуючим фактором є жорстка конкуренція на ринку — не лише між самими хлібозаводами, а й у відносинах із великими торговельними мережами, які мають можливість самостійно обирати постачальників продукції.

Позиція Всеукраїнської асоціації пекарів

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко в ефірі національного телемарафону детально роз'яснив поточні тенденції ціноутворення та закликав споживачів не піддаватися паніці.

Оцінюючи підстави для зміни вартості хліба, очільник профільної асоціації зазначив:

"Хліб буде, але підстави для збільшення собівартості є. Зростають її складові — енергоносії, витрати на логістику, утримання персоналу. Однак різкого стрибка собівартості і ціни не буде. Все буде відбуватися поступово. І я сподіваюсь, що воно не дуже різко і не дуже боляче вдарить по гаманцях покупців."

Кроки для стабілизации ринку: що просять пекарі у держави

Для підтримання фінансової стабільності хлібопекарської індустрії виробники потребують цілеспрямованого регуляторного втручання та фінансової підтримки з боку державних інституцій.

Стратегічні потреби галузі включають такі заходи:

• Формування прозорих відносин із роздрібними торговельними мережами та прискорення строків повернення коштів за поставлений товар;

• Врегулювання процедури повернення непроданої продукції, оскільки утилізація та списання хліба, вирощеного в умовах війни, завдає виробникам прямих фінансових втрат;

• Надання пільгових кредитів для закупівлі зерна безпосередньо в період збору врожаю, коли сировина має мінімальну вартість, для стабілізації собівартості на пів року наперед;

• Виділення державного фінансування на придбання сучасних систем накопичення електроенергії, які дозволять хлібозаводам працювати без зупинок у пікові години та під час блекаутів.