У Раді готують план роботи парламенту, якщо Україні доведеться воювати "ще три роки" – УП

Президент Володимир Зеленський поставив завдання розробити чіткий план функціонування Верховної Ради в умовах, якщо війна триватиме ще один, два або навіть три роки. Про це повідомляє Українська правда, посилаючись на власні джерела в оточенні глави держави та керівництві фракції «Слуга народу».

Цей крок свідчить про зміну парадигми управління державою: від кризового менеджменту «сьогодні на сьогодні» до вибудовування інституційної стійкості на роки вперед.

Сценарій «три роки»: чому Рада змінює стратегію роботи?

Головною причиною підготовки довгострокового плану стало розуміння того, що дипломатичний шлях наразі заблокований. Тристоронній формат перемовин фактично поставлений на паузу, оскільки жодна зі сторін не виявляє готовності до принципових поступок.

Чому парламент готується до марафону:

• Відсутність виборів: Доки триває воєнний стан, проведення парламентських виборів неможливе, тому нинішній склад Ради має залишатися працездатним і легітимним тривалий час.
• Законодавча стабільність: Потрібні механізми, які дозволять ухвалювати складні рішення (бюджет, мобілізація, євроінтеграція) без політичних криз всередині монобільшості.
• Ресурсна витривалість: Планування економіки та соціальної сфери на горизонті 2026–2029 років.

Хто такий Андрій Мотовиловець і що передбачає «новий план»?

Відповідальним за розробку «дорожньої карти» для парламенту призначено Андрія Мотовиловця — першого заступника голови фракції «Слуга народу». За словами джерел у партії, він активно працює над документом, який має визначити формат взаємодії депутатів у довгостроковій перспективі.

Ключові напрямки плану Мотовиловця:

1. Дисципліна та кворум: Як забезпечити присутність депутатів у залі та результативне голосування протягом наступних років.
2. Комунікація з Кабміном: Створення прямого каналу зв'язку між міністерствами та профільними комітетами для швидкого проходження урядових законопроєктів.
3. Політична єдність: Пошук компромісів всередині фракції, щоб уникнути «паралічу» законодавчої гілки влади.

Мотовиловець не обмежений жорсткими часовими рамками, проте робота над планом іде в інтенсивному режимі, оскільки запит на визначеність від президента є пріоритетним.

Життя після Єрмака: як змінилася взаємодія між ОП та парламентом

Цікавим аспектом нових кадрових та управлінських конфігурацій є зміна атмосфери у відносинах між Офісом президента та Верховною Радою. Співрозмовники в «Зе!Команді» зазначають, що після звільнення Андрія Єрмака з посади голови ОП стиль комунікації суттєво змінився.

«Стало менше інтриг — більше роботи», — коротко характеризує ситуацію один із очільників фракції.

Наразі акцент зміщується на налагодження прямої та прозорої взаємодії між різними центрами впливу — урядом, Офісом президента та парламентом. Це важливо для реалізації того самого «трирічного плану», оскільки стара система управління, побудована на особистих зв'язках та кулуарних домовленостях, важко витримує навантаження довготривалої війни.

Що це означає для українців? Погляд у майбутнє

Підготовка плану на три роки не означає, що війна обов'язково триватиме саме такий термін. Це означає, що держава перестає жити ілюзіями і готується до найгіршого сценарію, щоб він не став катастрофічним.

Для звичайного громадянина це сигнал про те, що мобілізація всіх ресурсів — від фінансових до людських — буде системною та тривалою. Держава обирає шлях «стратегічної витривалості», де стабільність інституцій є головною запорукою виживання.