Цифрова пастка для ухилянтів: у Раді пояснили, як знайдуть 2 мільйони чоловіків, що «залягли на дно»

В Україні розробляють нові підходи до проведення мобілізаційних заходів, які базуються на використанні сучасних цифрових інструментів та аналізі великих обсягів даних. Головна увага зосереджена на приблизно двох мільйонах громадян, які фактично зникли з системи військового обліку. Замість класичних методів патрулювання держава планує застосувати механізми відстеження «цифрового сліду» порушників. Про це повідомляє Телеграф.

Феномен «2 мільйонів»: хто заліг на дно та як працює злиття реєстрів

Проблема двох мільйонів чоловіків, які ігнорують законодавство про військовий облік, потребує «нелінійних» рішень. За інформацією джерела видання у профільному комітеті Верховної Ради, ключовим етапом стане повна синхронізація державних баз даних.

Після завершення процесу злиття реєстрів ТЦК та правоохоронні органи зможуть бачити цілісну картину життєдіяльності особи. Система аналізуватиме інформацію про тих, хто офіційно не працевлаштований, не отримує виплати, але продовжує користуватися державними сервісами або здійснювати цивільно-правові операції.

Фінансовий та цифровий слід: Соломія Бобровська про нові методи контролю

Про можливість ідентифікації ухилянтів через щоденні операції наголошує членкиня комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська. За її словами, переважна більшість громадян, які «залягли на дно», продовжують активно користуватися сучасними благами цивілізації.

Йдеться про використання:

• банківських та фінансових послуг (карткові перекази, депозити);

• електронних послуг через державні портали;

• операцій з майном та юридичних послуг.

За такої моделі кожна фінансова транзакція або звернення за електронною послугою може стати підставою для виявлення фактичного місцеперебування особи або обмеження її доступу до певних сервісів.

Обмеження для неплатників аліментів: чи реальний цей сценарій?

Одним із найбільш дискусійних питань у парламенті залишається впровадження жорстких обмежень для порушників обліку. Обговорюється концепція застосування до ухилянтів норм, ідентичних до тих, що діють для неплатників аліментів — наприклад, обмеження права на керування транспортними засобами або блокування банківських рахунків.

Народна депутатка Ірина Фріз нагадала, що аналогічні пропозиції вже висувалися під час підготовки мобілізаційного законодавства у 2024 році, проте тоді їх було вилучено перед другим читанням. Як зазначила Фріз, якщо новий законопроєкт від Міноборони буде базуватися виключно на методах примусу, а не на створенні мотивації для служби, такі норми можуть знову зіткнутися з труднощами під час голосування в сесійній залі.

Мотивація проти примусу: де межа ефективності мобілізації

Наразі у Верховній Раді немає єдиної позиції щодо того, наскільки радикальними мають бути заходи цифрового примусу. Частина депутатів наполягає на необхідності створення умов, за яких громадяни будуть зацікавлені в легалізації свого статусу, тоді як інші вважають, що в умовах воєнного стану цифрова фіксація порушень є єдиним дієвим методом контролю за ресурсом військовозобов'язаних.

Рішення про те, які саме дані з реєстрів стануть ключовими для пошуку двох мільйонів «невидимих» чоловіків, залежить від подальшої координації між Міністерством цифрової трансформації та оборонним відомством.