США виходять з мирних переговорів з Іраном без угоди, – The Telegraph

У неділю, 12 квітня, віцепрезидент США Джей Ді Венс офіційно заявив, що американська делегація залишає Пакистан без підписаної угоди. 21 година інтенсивних дискусій за зачиненими дверима в Ісламабаді не змогла зупинити сповзання регіону до масштабного конфлікту.

Як повідомляє The Telegraph, цей провал ставить під загрозу крихке двотижневе припинення вогню, яке давало світові надію на мир. "Ми повертаємося до США, не дійшовши консенсусу. Ми чітко визначили наші «червоні лінії»", — підкреслив Венс, додавши, що відсутність домовленості стане значно сильнішим ударом для Ірану, ніж для Сполучених Штатів.

«Червоні лінії» та ядерне питання: чому сторони не домовилися

Головним каменем спотикання стала ядерна програма Тегерана. Американська сторона висунула жорстку вимогу: Іран має не просто призупинити розробки, а надати чіткі зобов'язання щодо повної відмови від створення ядерної зброї та інструментів для її швидкого виробництва.

Позиції сторін виглядали безкомпромісно:

• США: Вимагали гарантій неможливості створення «швидкої бомби».
• Іран: Напівофіційне агентство Tasnim назвало вимоги Вашингтона «надмірними».

Попри те, що іранський уряд спочатку заявляв про готовність продовжувати діалог на рівні технічних експертів, виступ Венса поставив крапку в цих сподіваннях.

Світова економіка під ударом: фактор Ормузької протоки

Провал переговорів миттєво відгукнувся на світових ринках. Найбільше занепокоєння викликає мовчання Венса щодо Ормузької протоки. Це ключова артерія світової енергетики, через яку проходить близько 20% поставок нафти.

З початку конфлікту Іран блокує цей шлях, що вже призвело до стрімкого зростання цін на пальне та енергетичної кризи в багатьох країнах. Відсутність прогресу в перемовинах означає, що протока може залишатися закритою на невизначений термін, що штовхатиме ціни на нафту до нових історичних максимумів.

Тінь Трампа та особливий склад делегації

Ці переговори стали унікальними не лише через свій рівень (найвищий з часів ісламської революції 1979 року), а й через склад учасників. Разом із Джей Ді Венсом в Ісламабаді працювали спецпосланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер — зять Дональда Трампа.

Венс відкрито визнав, що переговорний процес проходив під прямим контролем колишнього президента: за час зустрічей віцепрезидент телефонував Трампу від шести до дванадцяти разів. Це підкреслює, що позиція делегації була максимально жорсткою та відображала стратегію «максимального тиску».

Що далі: чи почнеться велика війна?

Завершення зустрічі без результату повертає сторони до точки кипіння. З одного боку — іранська команда на чолі з Мохаммадом Багером Галібафом та Аббасом Аракчі, які відмовляються поступатися суверенітетом. З іншого — Вашингтон, який демонструє готовність до подальшої ескалації санкцій або навіть силових сценаріїв.

Світ завмер в очікуванні реакції ринків у понеділок. Провал в Ісламабаді продемонстрував, що десятиліття взаємної недовіри неможливо подолати за одну добу, навіть за участі найвищих посадових осіб. Питання лише в тому, чи стане цей провал прологом до великої війни, чи сторони знайдуть сили для нового раунду за крок до пріріви.