Що робити, якщо ТЦК чи ВЛК загубили ваші медичні документи: адвокат назвала покроковий план дій

Марія Гринь
08:00 23/09/26
499

Якщо військово-лікарська комісія ухвалила рішення про придатність до служби після того, як у ТЦК «зникли» ваші довідки про хвороби, це висновок можна і варто оскаржувати. Про юридичні нюанси таких ситуацій розповів «Телеграф» із посиланням на адвоката Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олену Воронкову.

За словами юристки, доводити правомірність своїх дій у суді повинен саме державний орган, однак військовозобов'язаному необхідно мати бодай якісь докази того, що папери дійсно передавалися.

Основні правила та підводні камені від адвоката:

Перевірте ЕСОЗ: Лікарі ВЛК мають доступ до електронної системи охорони здоров’я. Усі діагнози, виписки та історії хвороб краще заздалегідь внести туди через свого сімейного чи лікуючого лікаря — ці дані з бази вже нікуди не зникнуть.
Не віддавайте оригінали: На комісію завжди подавайте лише належним чином завірені копії. Оригінали медичних карток чи виписок залишайте вдома.
Фіксуйте передачу: Якщо віддаєте папери в руки — вимагайте підпис і вхідний номер на своєму примірнику заяви. Якщо надсилаєте поштою — робіть це виключно цінним листом із описом вкладення.

Що робити, якщо документи вже зникли:

Якщо папери віддали, а ВЛК визнала придатним, не врахувавши діагнози, першим кроком має бути офіційний запит до ТЦК або ВЛК про надання копій документів, на підставі яких робився висновок.

Це дасть один із двох результатів: папери дивовижним чином «найдуться» і справу переглянуть, або ж ви отримаєте офіційне підтвердження, що рішення ухвалили без повного пакета медичних довідок. А це вже пряма підстава для скасування постанови ВЛК через її неповноту та помилковість.

Судова практика зараз стає на бік людей. Зокрема, П'ятий апеляційний адмінсуд у справі № 420/15848/25 чітко вказав: якщо людина має докази проходження обстежень, втрата паперів з боку ТЦК чи ВЛК не може бути підставою для примусового повторного огляду. Зникнення довідок з вини посадовців — це проблема самого органу, а не привід ігнорувати реальний стан здоров’я людини.