Правовий вакуум та застаріла ВЛК: чому заброньовані українці потрапляють до списків розшуку ТЦК

В українському правовому полі виникла специфічна колізія, пов'язана з процесом переоформлення документів для звільнення від мобілізаційних заходів. Навіть ті громадяни, які офіційно мають законні підстави для звільнення від призову або підлягають бронюванню з боку роботодавців, стикаються з ризиком опинитися в базах розшуку територіальних центрів комплектування. Головною причиною формування такої правової невизначеності стають технічний та часовий розрив під час оновлення документів, а також наявність не пройденого вчасно медичного огляду. Про це повідомляє Телеграф.

Постанова №76 та дедлайн 1 вересня: як виникає небезпечний період для бізнесу

Зміна нормативно-правової бази, що відбулася навесні через коригування урядових правил, суттєво змінила алгоритм взаємодії підприємств із державними органами. Згідно з новими положеннями постанови №76, чинні статуси критично важливих об'єктів економіки для багатьох організацій обмежені фіксованою датою — 1 вересня. Це змушує компанії завчасно проходити процедуру повторної верифікації своєї важливості для держави, щоб забезпечити подальше бронювання персоналу.

На практиці під час реалізації цієї процедури формується проміжок часу, коли термін дії попередніх документів на відстрочку вже завершився, а новий пакет документів ще перебуває на стадії затвердження у профільних міністерствах. Саме в цей момент військовозобов'язані працівники тимчасово залишаються без офіційного захисту від мобілізації.

Реальні підстави для розшуку ТЦК: правова теорія проти практичних реалій

Згідно з офіційними роз'ясненнями представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, безпосередньо відсутність чинного висновку військово-лікарської комісії не є автоматичною юридичною підставою для оголошення особи у розшук. Проте практикуючі правознавці фіксують зовсім інші механізми роботи на місцях.

Адвокат Ростислав Кравець підкреслив, що військкомати використовують значно ширший перелік формальних приводів для внесення даних до інформаційних систем з метою забезпечення обов'язкової явки громадянина.

«Розшук це виключна вимога ТЦК, щоб людина туди з’явилася. І тут підставою для такого розшуку може бути взагалі будь-що: уточнення даних (які і так є у ТЦК), непройдене ВЛК, несвоєчасне подання якоїсь інформації (зміна місця реєстрації, набуття інвалідності, народження дітей, розлучення). Тобто все що завгодно», — сказав Кравець.

Виникнення аналогічних ситуацій у реальному секторі підтверджує й адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко. Вона наводить приклади з власного досвіду, коли підприємства через бюрократичні затримки на певний період втрачали статус критичності, а під час спроби повторного внесення даних у систему стикалися з блокуванням процесу стосовно окремих працівників, оскільки ті вже перебували у розшуку через неактуальні результати медичного огляду.

Специфіка бронювання через «Дію»: чому затримка системи стає критичною

Впровадження цифрових інструментів мало на меті прискорити процедуру отримання відстрочок. За регламентом, оформлення заявок через електронний портал «Дія» має тривати не більше трьох робочих днів. Проте в реальних умовах через технічні фактори та навантаження розгляд електронних документів часто затягується до одного тижня.

Для військовозобов'язаного цей тиждень очікування є критичним. Якщо ТЦК встигає внести інформацію про розшук громадянина в загальну базу даних до моменту фінального погодження цифрової заявки, алгоритми порталу «Дія» реагують на це автоматично — електронний запит підприємства на бронювання такого працівника відхиляється без можливості подальшого дистанційного оформлення.