Пенсійна реформа в Україні: фінансист пояснив, чому бракує грошей на підвищення пенсій

Обговорення масштабних трансформацій у системі соціального забезпечення в Україні зіштовхнулося із жорсткими макроекономічними реаліями. Задекларована урядова модель, що передбачає модернізацію виплат, наразі не має підтвердженого внутрішнього покриття. Відомі фінансові аналітики вказують на відсутність необхідного обсягу коштів у державному бюджеті, що ставить під загрозу практичне втілення анонсованих змін.  Про це в інтервʼю «Новини.LIVE» заявив відомий економіст і фінансист Сергій Фурса.

Європейські податки замість українських: хто насправді фінансує солідарну систему

Запланована пенсійна реформа має на меті кардинально змінити чинний алгоритм нарахувань, запровадивши поділ виплат на базову та страхову частини, а також забезпечити зростання мінімальної пенсії. Проте спроби підвищити соціальні стандарти в поточних умовах обмежені структурою наповнення бюджету.

Сергій Фурса закликав громадян реалістично оцінювати можливості солідарної системи, наголосивши на джерелах її теперішнього утримання:

«Зараз пенсію нам платять платники податків Європейського Союзу. Чи можемо ми до них прийти й сказати: „Дайте більше грошей“? Навряд чи. По-друге, навіть якщо ми повертаємося до нормальності, то все одно більше грошей економіка України не генерує»

«Сірий» ринок та критично малий податковий збір: чому економіка не забезпечує пенсіонерів

За оцінками експертів, ключовою перепоною для формування самостійного та фінансово стабільного Пенсійного фонду є не лише прямі наслідки повномасштабних воєнних дій, а й довгострокові внутрішні проблеми фінансової системи. Головним деструктивним чинником виступає масштабна тінізація комерційного сектору.

Сергій Фурса підкреслив, що загальне податкове навантаження на валовий внутрішній продукт (ВВП) в Україні залишається на критично низькому рівні. Значна частина підприємств продовжує функціонувати в «сірій» зоні ринку праці, а системне ухилення від офіційних відрахувань позбавляє солідарну систему капіталу, необхідного для проведення будь-яких виплат.

Базова та страхова частини: чи можлива реформа без детінізації

Запропонована модель реформи базується на розподілі виплат, де базова частина є фіксованою державною гарантією, а страхова — безпосередньо залежить від офіційного стажу та обсягу сплаченого єдиного внеску. Така архітектура розрахована на прозору та стабільну економічну модель.

Проте без подолання тіньових схем і переведення більшості суб'єктів господарювання на повністю легальні рейки реформаторські ініціативи не зможуть отримати реального грошового забезпечення. За поточних показників збору податків внутрішні ресурси держави не здатні самостійно покрити навіть базові потреби Пенсійного фонду, через що будь-які законодавчі спроби підвищити мінімальні стандарти залишатимуться лише деклараціями на папері.