Українська енергосистема переживає важкі часи, втративши майже всю теплову генерацію. Проте експерти попереджають: найскладніше випробування може бути попереду. Головним ризиком залишаються удари балістичними ракетами по ключових вузлах, що забезпечують видачу потужності з атомних електростанцій (АЕС).
Аналітики Ольга Кошарна та Роман Ніцович пояснили, до чого призведе пошкодження цих об'єктів і чому бетонний захист може не врятувати.
Атомна генерація — остання надія
На сьогодні саме АЕС тримають на собі українську енергосистему. За даними експертів, на атомну генерацію припадає 7 600 МВт із загальних 11 000 МВт, що залишилися в країні. Співзасновниця "Антикризового експертного ядерного центру України" Ольга Кошарна зауважує: ситуація кардинально гірша, ніж у перший рік війни, коли ми мали резерви ТЕС і ГЕС. Зараз резервів немає.
"Проти балістики захисту немає", — констатує експертка, наголошуючи, що інженерні споруди ефективні проти дронів, але не проти важких ракет.
Ефект "відрізаного дроту"
Щоб занурити Україну в темряву, ворогу не обов'язково влучати в самі енергоблоки чи реактори. Слабке місце — відкриті розподільчі пристрої (підстанції). Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович пояснює механізм:
-
Якщо ракета вражає підстанцію біля АЕС, станція фізично втрачає можливість передати вироблену електрику споживачеві.
-
"Реактор працює, турбіна крутиться, але видати електроенергію неможливо", — каже аналітик.
-
У такому випадку автоматика аварійно відключає енергоблок від мережі.
Що це означає для споживачів?
Втрата підключення АЕС означатиме миттєвий дефіцит у 7 гігават. За такого сценарію "Укренерго" буде змушене застосувати всі черги погодинних відключень одночасно по всій території України. Фактично, це режим системної аварії, коли світло з'являтиметься лише на короткі проміжки часу або буде відсутнє днями, доки не полагодять обладнання.
Чи буде радіація?
Експерти заспокоюють: навіть за найгіршого сценарію знеструмлення, ядерна катастрофа малоймовірна. Сучасні системи захисту на українських АЕС спроєктовані так, щоб у разі втрати зовнішньої мережі автоматично переводити реактори в безпечний режим ("глушити" їх). Загроза є саме енергетичною, а не радіаційною.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
