Міфи та реальність: чи реально відібрати квартиру за борги з комуналки — пояснення юристів

В умовах економічної нестабільності, особливо в період війни, борги за житлово-комунальні послуги зросли до рекордних показників. Разом із цим зростає і страх громадян перед втратою житла. Чи справді комунальники мають право конфіскувати квартиру за борги?

Про це розповіла адвокатка Олена Воронкова з бюро Івана Хомича для РБК-Україна.

Коли житло можуть забрати: поріг відповідальності

Стягнення нерухомого майна, в якому проживає боржник, є крайнім заходом. Українське законодавство встановлює чіткий фінансовий поріг, до якого виконавчі служби не мають права накладати арешт саме на житло.

Житло можуть конфіскувати лише в тому випадку, якщо сума боргу перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Якщо взяти до уваги мінімальну зарплату, встановлену на кінець 2025 року, ця сума орієнтовно становить понад 200 000 гривень. Якщо борг менший за цей поріг, стягнення буде спрямоване на грошові кошти, банківські рахунки чи інше майно (наприклад, автомобіль), але не на квартиру.

Порядок стягнення: як це відбувається на практиці

Навіть якщо борг перевищив критичну позначку, процес конфіскації житла є багатоетапним і тривалим:

1. Судовий позов та рішення

Постачальник комунальних послуг зобов'язаний звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості. Боржник має право на участь у засіданні та оскарження рішення.

2. Виконавче провадження

Після отримання рішення суду, справа передається до Державної виконавчої служби. Виконавець розпочинає пошук майна боржника.

3. Стягнення на інші активи

Виконавець спочатку арештовує та стягує кошти з банківських рахунків, а також інше майно (гараж, дача, автомобіль). Лише якщо цих коштів недостатньо для покриття всієї суми, він може перейти до нерухомості.

4. Арешт та реалізація житла

Якщо накладено арешт на єдине житло, воно може бути виставлене на електронні торги для примусової реалізації.

Головний захист: заборона на виселення з єдиного житла

Юристи наголошують, що найбільший захист для боржника криється у статті Закону, яка забороняє виселення.

Не можна виселяти боржника з його єдиного житла (квартири), доки комунальне підприємство чи держава не нададуть йому альтернативне житло (наприклад, квартиру меншої площі).

На практиці це майже неможливо. Комунальні служби та виконавці не мають фонду житла, щоб забезпечити цією альтернативою. Саме тому, попри судові рішення, фактична конфіскація та виселення з єдиного житла в Україні відбувається вкрай рідко.

Як захистити себе: поради юристів

Щоб мінімізувати ризики, юристи радять:

• Не ігноруйте суд. З'явіться на засідання. Ви можете просити суд про розстрочку або відтермінування платежів.

• Реструктуризація. Найкращий спосіб — укласти з комунальним підприємством договір реструктуризації боргу (погашення частинами). Наявність такого договору автоматично зупиняє будь-яке судове чи виконавче провадження.