Масове зняття броні працівників: у Раді пояснили, кого торкнуться перевірки

В Україні триває регулярний аудит підприємств, що мають право на бронювання своїх працівників. За результатами перевірок деякі компанії втрачають статус стратегічно важливих, що призводить до розбронювання персоналу. Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко розповів, за якими критеріями оцінюють бізнес та чому держава зацікавлена у збереженні кадрів для оборонно-промислового комплексу (ОПК), пише Телеграф.

Кого розбронюють першими: ознаки «фейкових» компаній

Одним із головних інструментів контролю є оцінка реального внеску підприємства в обороноздатність країни. За словами Романа Костенка, якщо кількість заброньованих працівників не відповідає обсягам виробленої продукції, така компанія підлягає перевірці.

«Якщо ти виробляєш і продаєш 50 FPV-дронів, а в тебе заброньовано 500 людей — то це фейкова компанія, з якою треба розбиратися. Якщо в тебе декілька тисяч і ти постачаєш сотні тисяч дронів… Я знаю, що деякі компанії зараз навпаки ростуть і добирають людей», — зазначив нардеп.

Фактично, ключовим показником ефективності (KPI) для бізнесу є виконання контрактів та реальне постачання техніки чи послуг для потреб армії. Якщо компанія минулого року займалася виробництвом, а цьогоріч припинила діяльність — бронь з її працівників знімається автоматично.

Рекрутинг замість виробництва: позиція профільного комітету

Роман Костенко прокоментував ініціативу свого колеги Федора Веніславського, яка передбачала обов'язок підприємств залучати через рекрутинг від 3 до 10 нових людей для отримання права на бронювання. Секретар комітету наголосив, що це лише особиста думка окремого депутата, а не погоджена норма.

«Підприємство не має займатися рекрутингом. Підприємство має виробляти, заробляти гроші, бізнесом займатися», — переконаний Костенко. На його думку, не варто перекладати функції державних центрів рекрутингу на плечі підприємців.

Доля кваліфікованих кадрів та ОПК

За словами нардепа, питання зняття бронювання має розглядатися раціонально. Країні не вигідно відправляти висококваліфікованих інженерів чи техніків на фронт як піхоту, якщо вони можуть принести більше користі у сфері розробок.

Костенко підкреслив, що кадри — це найважливіший ресурс, і завдання держави полягає у правильному їх розподілі.

«Якщо вони вважають, що в армії будуть краще на дронах літати — так. Але це не має бути задача "розбронювали і всіх в погони", тому що підприємство не працює. Треба розуміти, де кадри більше можуть зробити: чи в армії, чи в оборонно-промисловому комплексі», — резюмував він.

Такий підхід передбачає, що при закритті одного оборонного підприємства фахівців варто переводити на інші потужності ОПК, а не мобілізувати до лав Збройних Сил без урахування їхньої кваліфікації.