«Критична межа»: Жданов про ризики посилення або послаблення мобілізації

Мобілізаційні заходи в Україні тривають, але дефіцит особового складу на передовій залишається гострим питанням. Відкриті дані ТЦК підтверджують, що попри масштабні зусилля, запас бійців і нині не покриває всіх потреб. Військовий аналітик Олег Жданов вважає, що країна перебуває «на умовній критичній межі» і пояснює, які кроки могли б змінити ситуацію.

Напруга між посиленням і послабленням мобілізації

За словами Жданова, загострення мобілізації чи її пом’якшення несуть серйозні ризики. Надмірне загострення може викликати соціальну напругу, тоді як послаблення здатне призвести до «просідання» обороноздатності. На його думку, без чіткої політики президента і масштабної державної програми, що пояснювала б громадянам потребу в захисті країни, розраховувати на стійкі результати не варто. Як підкреслив експерт, бракує системної роботи над мотивацією військовозобов’язаних.

«Поки президент не визначить чітку політику щодо мобілізації й не запустить масштабну державну програму, яка пояснюватиме громадянам необхідність захисту країни, на відчутні результати розраховувати не варто», — наголосив Жданов.

Мотивація: фінанси чи ідея? 

Жданов звертає увагу на те, що російська сторона давно зробила ставку на фінансову мотивацію. Це дає їм певні переваги у вербуванні та утриманні особового складу. «росія від самого початку зробила ставку на фінансову мотивацію. Там платять за кожен захоплений метр землі, за знищених українських військових, за підбиту техніку – танки, бронемашини. Їхні військові отримують неймовірні премії», — констатує аналітик. Україна, за його словами, повинна знайти власні робочі механізми мотивації — фінансові, соціальні або інші, що відповідатимуть нашому контексту й можливостям.

Резерв, який досі не залучено

Попри дефіцит, Жданов бачить і позитив. Мобілізаційний резерв у країни є, але він використовується не повною мірою. «У нас є ресурс, який ми поки не використовуємо. І я розумію, з яких причин. Сподіваюся, що у критичний момент його зможуть залучити. Це люди підготовлені та вмотивовані», — говорить він. Водночас експерт нагадує, що брак особового складу можна компенсувати технологіями й озброєнням. Сучасна армія вирішує дефіцит людей через більшу вогневу міць і технічні засоби.

«Брак особового складу будь-яка сучасна армія компенсує технологіями та кількістю озброєння. Вважаю, що наступного року темпи мобілізації залишаться на теперішньому рівні. Але якщо на фронті доведеться терміново “гасити пожежу”, державі доведеться переглядати підходи до мобілізаційних заходів», — підсумував Жданов.

Що це означає для державної політики

Висновок експерта простий: потрібна скоординована стратегія. Від чіткої політичної позиції керівництва до конкретної програми мотивації, яка б поєднала соціальні гарантії, економічні стимули й пояснення потрібності захисту держави. Без цього країна ризикує опинитися між двома небезпечними опціями — ескалацією соціального тиску або стратегічним виснаженням оборонних можливостей.